Таке рішення прийнято Кабінетом Міністрів України, повідомив тепер вже колишній посадовець у себе на фейсбуці ввечері 8 серпня 2025 року."Сьогодні святкують вороги. Але друзі - не сумуйте!", - зазначив Винницький.За його словами, за його звільненням з посади стоїть ректорське лобі, що опиралося впровадженим ним реформам."Здається саме цей наголос на прозорості і відвертість у спілкуванні найбільше роздратувала тих "активних" депутатів і депутаток, які наполегливо вимагали моєї відставки. От і цей день настав. День підзвітності народним обранцям. Саме так працює демократія", - пояснив Винницький.Прізвищ цих "депутатів і депутаток" він називати не став, однак зазначив їхній зв'язок з ректорським середовищем."Це рішення було політичним: потрібно зберегти курс реформ, який очолює Оксен Лісовий, і який дуже не подобається деяким депутатам, а особливо ректорам (колишнім і теперішнім), які "дякують" цим депутатам і депутаткам за їх політичні послуги (пора нарешті публічно говорити те, що загальновідомо у вузьких колах)",  - пояснив Винницький.Тобто Лісовий так його команда лишаються на чолі МОН, але Винницькому довелося піти.Хто з депутатів був проти Винницького17 липня під час консультацій у парламенті щодо формування уряду Юлії Свириденко серед інших обговорювалося й питання перепризначення міністра освіти і науки Лісового. Народна депутатка від "Слуги Народу" Юлія Гришина тоді заявила, що воно - питання щодо Лісового - викликало "найактивнішу дискусію".Зокрема, парламентарії наполягали на зміні підходів до скорочення мережі ВНЗ, за яке відповідав Винницький.Як сказала тоді Гришина, вже в складі уряду Свириденко командою Лісового "будуть переглянуті питання і певні рішення у сфері вищої освіти, буде припинено одноосібне вирішення питань без заздалегідь визначених критеріїв про обʼєднання університетів".Також вона повідомила, що піднімала питання про перегляд політики щодо нібито порушення прав здобувачів освіти – аспірантів та необхідності розробки стратегій підтримки системи освіти в прифронтових регіонах.Винницький, як відомо, також боровся з різким збільшенням вишами кількості аспірантів - чоловіків призовного віку, яке стало фіксуватися від початку повномасштабного вторгнення, адже ті мають відстрочку від мобілізації.Що вдалося Винницькому. Його власна оцінкаЗа його словами, на посаді заступника міністра освіти і науки він прагнув "дати студентам більше можливостей для навчання, університетам – інструменти для сталого розвитку, а державі – сучасну, конкурентоспроможну систему підготовки фахівців, передусім в ЄС".1. Державні гранти на навчання"Уперше в Україні запроваджено інноваційну систему співфінансування вищої освіти, яка дозволила відійти від традиційної моделі "бюджет або контракт". Здобувачі, які показали високі результати НМТ, можуть отримати державний грант і вступити на бажану програму на контрактній формі.Важлива особливість — кошти надходять університетам у спеціальний фонд, а не до загального фонду, що підсилює фінансову автономію університетів. Це створює додаткові ресурси для розвитку інфраструктури, науки та освітніх програм, і найважливіше - підвищення реальних доходів викладачів".2. Цифровізація вступу та фінансування"При вступі оновлений алгоритм у ЄДЕБО (дякую державному підриємству "Інфоресурс" і особисто Віталію Носку). Це дозволяє швидко і прозоро розміщувати місця для вступників у всіх університетах — державних, комунальних та приватних, і на бюджет, і на контракт.Усі етапи отримання грантів реалізовано через застосунок «Дія». У 2024 році понад 13 тисяч студентів-контрактників отримали гроші на оплату навчання — без довідок, черг і бюрократії. Цьогоріч прогнозуємо 30 тисяч таких отримувачів. Розмір гранту залежить від результатів НМТ та обраної спеціальності. Кошти автоматично перераховуються закладу вищої освіти".3. Спеціальні гранти для дітей ветеранів4. Перезапуск формульного фінансування, яку колись вперше запускав Єгор Стадний."Відновлено розподіл коштів між університетами за прозорою формулою:80% – базова підтримка кадрового потенціалу;20% – за результатами роботи за п’ятьма критеріями: контингент, наукова діяльність, міжнародна співпраця, працевлаштування випускників та регіональний коефіцієнт.Це дозволило відв’язати зарплати викладачів від кількості студентів і мотивувати заклади працювати на результат".5. Індивідуальні освітні траєкторії6. Модернізація мережі закладів вищої освіти.7. Міжнародна інтеграція через Twinning Ukraine та інші проєкти. Понад 100 українських університетів уже співпрацюють із закладами Великої Британії та ЄС. "І ще міжнародна академічна мобільність - особливо до країн ЄС", - підсумував Винницький й пообіцяв надалі лишатися в освіті, позаяк поєднував працю у МОН з викладанням у Києво-Могилянській академії та Українському католицькому університеті.