Big brother is watching you. І цього разу "великий брат" – це народ. 22 липня українці склали вступний іспит у Вищу лігу націй захисників демократії в світі. Рівень суспільної та політичної свідомості людей, які водночас борються на фронті й виходять на мирні протести проти загрози узурпації влади, – це ознака найвищої зрілості. Зрілості суспільства.

1.Ворог – це не завжди хтось ззовні. Найскладніше бачити загрозу вдома

Багато з нас відчувають, ніби на нас пороблено, й запитують: "Та за що?". Але це і є дорослішання нації. Вся історія нашої незалежності з 1991 року – це не історія трагедій, поневірянь і нещасть. Я прошу кожного не думати про наш з вами час саме так. Це історія тестів, випробувань і уроків, які ми проходимо і з кожним разом стаємо сильнішими. Це – історія еволюції.

Перша Революція на граніті – перший голос молодої держави. Потім – Помаранчева революція. Нас стало більше, ми стали свідоміші. Але ми ще не зрозуміли, що відповідальність за державу лежить на нас. Під час Третьої революції, коли прийшов Янукович, ми вже були готові помирати за свободу й жити для неї щодня. І тоді вперше з’явились ті, хто справді служить державі — у найповнішому сенсі.

2. Ми навчилися розпізнавати ризики ще до того, як вони стали загрозою

Повномасштабне вторгнення – це точка неповернення. Ми пішли служити на фронт і захищати нашу державу ціною власного життя. Захищати державу і демократію в тому форматі, як це роблять сьогодні українці – це найвищий подвиг. Ми боремось не лише за територію — ми боремось за цінності.

Коли Україна, протистоячи росії, починає діяти за її лекалами – це те, чого ми не можемо дозволити. Не має права на це країна, яка так багато втратила. Україна, за свободу якої полягло стільки наших воїнів, яку щодня захищають на фронті – це вже вищий рівень свідомості та вищий рівень служіння. І влада має бути достойна подвигу свого народу.

3. Ми відрізняємо державу від влади, боротьбу за демократію – від її імітації

Подіями 22 липня ми довели, що здатні не тільки стояти на фронті, а й мислити критично. Ми вийшли не за НАБУ. Ми вийшли, бо відчули небезпеку перетворитися на те, проти чого боремося. Українці нагадали владі: Big brother is watching you. І цього разу "великий брат" – це народ. Народ, який щодня стежить за тим, що відбувається у владі. Словами плакатів говорила вся Україна. Це джерело і народної мудрості, і крик народу, який мають прочитати кожен, хто зараз при владі, і кожен, хто коли–небудь захоче туди потрапити.

Ми віримо, що завдяки силі наших воїнів і міжнародним зусиллям ми здолаємо ворога. І тоді настане новий етап у якому ця свідомість, яку ми показали 22 липня, має перетворитися на нову якість політики, нову якість політиків у парламенті й у владі.

4. 22 липня стало лакмусом майбутньої політики, і цей день не має залишитись просто абзацом в історії

Давайте візьмемо цей запал, який відчули, ту мудрість, той крик і той рівень свідомості й понесемо далі. Щоб щодня вибудовувати нову реальність. Реальність, гідну тієї ціни, яку платимо за нашу свободу. За демократію. Бо демократія – це не даність.Це не подарунок. Це – тест. Щоденний. Виснажливий. Це – вибір. І саме тому це так важко. Але ми вже довели: нам це під силу.І щодня будуємо нову Україну – гідну тієї ціни, яку ми платимо.

Ксана Нечипоренко