Інтроверти хочуть проводити більшу частину часу на самоті, ніж зустрічатися з людьми, проте можуть бути більш розвиненими в когнітивному або емоційному плані за екстравертів. Як пише «Главком», посилаючись на видання Mirror, психологи визначили кілька «суперздібностей», якими володіють люди-інтроверти.

Самосвідомість

Люди, які регулярно виділяють час для себе, часто чіткіше усвідомлюють свої цінності, мотиви та кордони, ніж ті, хто постійно перебуває в оточенні інших. Без щоденного впливу соціальних очікувань самотні люди можуть спокійно роздумувати про свої переживання та переконання. Дослідження, проведені під час карантину у зв'язку з Covid-19, засвідчили, що навмисна ізоляція давала учасникам можливість переосмислити старі переконання та розвинути співчуття до себе.

Творчий потенціал

Психологічні дослідження підтверджують: люди, які проводять більше часу на самоті, демонструють вищу оригінальність і розвинене образне мислення.

Індонезійське дослідження, що порівнює інтровертних і екстравертних студентів, які розв'язували математичні задачі, показало, що інтроверти досягають успіху у творчих підходах, які потребують гнучкості та нестандартного мислення.

Нейробіологи стверджують, що, коли ми вільні від зовнішніх відволікаючих чинників, наш мозок може блукати, пов'язувати воєдино віддалені ідеї та генерувати раптові спалахи осяянь – будівельні блоки творчості.

Незалежність у прийнятті рішень

Люди, яким комфортно на самоті, схильні ухвалювати рішення, ґрунтуючись на тому, що справді важливо для них, що може сприяти формуванню здоровіших меж у роботі та стосунках. Вони також рідше мотивуються короткостроковою похвалою або соціальним визнанням, знаходячи задоволення в проєктах, що мають довгостроковий особистий сенс.

Управління емоціями

Самотність дійсно може допомогти людям краще справлятися зі складними почуттями, такими як стрес або тривога. У контрольованих дослідженнях, де дорослі проводили час у тиші, розмірковуючи про свої думки, ті, хто мав досвід усамітнення, почувалися спокійнішими порівняно з тими, хто менш звик до самотності.

Замість того, щоб покладатися на інших для відволікання або вираження розчарування зовні, ці люди вчаться справлятися з емоціями внутрішньо – за допомогою медитації, ведення щоденника або усвідомленого роздуму. Ця практика розвиває емоційний словник і допомагає їм зберігати спокій у конфліктних ситуаціях або в умовах невизначеності.

Чудова концентрація уваги

Люди, які цінують усамітнення, більш схильні підтримувати концентрацію, обмежуючи відволікаючі повідомлення або фонову балаканину. Вони вибудовують свій розпорядок дня навколо тихих періодів, що ідеально підходять для розвитку навичок або вирішення проблем. Ця звичка дає їм змогу з часом досягти високого рівня майстерності, оскільки вони можуть практикуватися цілеспрямовано, без частих відривів уваги.

Стосунки «із змістом»

Ті, хто схильний до усамітнення, зазвичай формують тісні зв'язки з обраними людьми, а не розпорошуються на десятки знайомих. Такий підхід не є проявом недружелюбності чи відчуженості, а скоріше відображає вдумливий підхід до стосунків, де взаємна довіра та щира підтримка мають першорядне значення.

Коли вони проводять час з іншими, вони схильні уважно слухати і запам'ятовувати важливі деталі – якості, що сприяють встановленню глибоких зв'язків, а не поверхневому контакту.

До слова, вчені знайшли простий спосіб повернути радість та щастя. Психологи виявили, що лише п'ять хвилин на день, присвячені «мікроактам радості», здатні значно покращити наш емоційний стан, позбавити від стресу, зміцнити здоров'я та якість сну.