Звільнений з російської неволі журналіст Дмитро Хилюк розповів про поділився першими враженнями від пережитого. За його словами, найважчим було відчуття «вакууму» – повної ізоляції від будь-якої інформації, передає «Главком».

«Найбільше гнітить у полоні вакуум. Не тільки інформаційний вакуум, а вакуум взагалі всього. Жодної інформації, не тільки про Україну, взагалі», – розповів він.

Хилюк зізнався, що рідкісним «винятком» було, коли охоронці повідомляли елементарні речі, як-от дату Великодня. Людяність за весь час він побачив лише від одного співробітника з персоналу.

«Ми просто сиділи і нічого не робили – сиділи днями в тюрмі. Ми просилися, щоб нам дали якісь коробки клеїти, хоч щось. Просилися, щоб нам дали якісь коробки клеїти, хоч щось. Нам казали, що не можна», – згадує журналіст.

Він додав, що були хвилини розпачу, коли полонені думали, що вони нікому не потрібні. Втім, підтримка один одного допомагала не зламатися.

Після звільнення Дмитро мріє перш за все обійняти і розцілувати своїх батьків. Його батько також перебував у російському полоні, але був повернувся на українську землю раніше.

Як повідомляв Інститут масової інформації, Дмитро Хилюк з березня 2022 року перебував в російському полоні як цивільний заручник. Російські військові викрали Дмитра 3 березня в Козаровичах на подвір’ї власного будинку. Спочатку його утримували на території окупованого Димера, згодом вивезли до СІЗО в Росію.

Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської територіальної громади. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів та звичаїв війни).

Дмитро Хилюк перебував, імовірно, в одній з колоній Владимирської області Росії.