26 серпня Сполучені Штати вчетверте за тиждень піднімали в повітря винищувачі, щоб перехопити російський розвідувальний літак Іл-20. Як повідомило Північноамериканське командування повітряно-космічної оборони (NORAD), російський борт був помічений у зоні ідентифікації протиповітряної оборони Аляски, передає «Главком».

Для ідентифікації російського літака були задіяні літак дальнього радіолокаційного виявлення E-3, два винищувачі F-16 і літак-заправник KC-135.

За інформацією NORAD, російський літак залишався в міжнародному повітряному просторі й не порушував суверенного повітряного простору США чи Канади. Командування розглядає таку діяльність як регулярну і не вважає її загрозою. NORAD підкреслив, що використовує багаторівневу систему спостереження для виявлення та відстеження всіх літаків у цьому регіоні, щоб забезпечити національну безпеку.

Як повідомлялося, американський винищувач F-16 Fighting Falcon, розроблений компанією Lockheed Martin, є найбільш поширеним бойовим літаком у світі. Він експортується більш ніж у 25 країн, а з 1978 року було збудовано понад 4600 одиниць. Експерти відзначають низку причин його популярності, повідомляє «Главком» із посиланням на Wion.

Однією з ключових переваг F-16 є доступна ціна. Вартість літака становить від $25 до $70 млн, що значно менше за новітні моделі, зокрема F-35. До того ж експлуатація коштує $8-27 тис. за годину, тоді як утримання стелс-винищувачів обходиться значно дорожче.

Ще одним фактором є просте обслуговування та доступність запчастин. Для підготовки до польоту F-16 потребує близько 16 годин технічної роботи на одну годину в небі, що менше, ніж у більш сучасних моделей. Стандартизовані деталі й широка мережа техпідтримки у різних країнах дозволяють швидко та дешево ремонтувати літаки.

Нагадаємо, українські військові аеродроми залишаються однією з головних цілей російських повітряних атак, однак Збройним силам України вдалося уникнути втрат західних винищувачів під час таких ударів. Про це пише «Главком» із посиланням на Business Insider.

Видання підкреслює, що ключову роль для Повітряних сил України відіграють розосередження та мобільність. Оскільки країна не мала змоги збудувати повноцінну інфраструктуру для обслуговування винищувачів F-16, було обрано альтернативну стратегію.