Про це Еспресо розповів  Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації."Без перебільшення, спецоперації стали одним з найсильніших козирів України у війні проти Росії. Їх асиметричність раптовість, масштаби уражень та системність нівелює непорівнянні ресурси двох країн. Але є те, що може вивести їх на інший рівень – ракети", - зауважує він. Експерт звертає увагу, що влітку 2025 року Силами оборони фактично було відпрацьовано нову концепцію “глибокого удару” проти Росії.У червні - пошкодження  пускової установки "Искандер",безпосередньо на стартовій позиції.  У серпні Сили оборони активізували атаки по російській нафтопереробці та навіть двічі зупиняли роботу магістрального нафтопроводу “Дружба”. На початку  серпня українські дрони для удару по НПЗ залетіли за 2000 км від кордону - у російську Республіку Комі. Нарешті, на День Незалежності, 24 серпня 2025, ударні дрони атакували один із найбільших газопереробних заводів у Європі — російський “Газпром Усть-Луга”."Водночас при всіх очевидних для України позитивах аналіз українських спецоперацій та ударів вглиб території РФ влітку 2025 року, свідчить про очевидну слабкість засобів ураження. Силам оборони вдавалося оминати чи пробивати протиповітряну оборону противника та досягти визначальної точності, однак потужності цих ударів точно не вистачало", - коментує експерт. Адже успішні дронові атаки Сил оборони мали місце на тлі власного “ракетного безсилля” та заборони США бити західними ракетами по російським цілям. "Незважаючи на реальні успіхи спецоперацій, їх потенціал поки що залишається далеко нереалізованим. Практично упродовж літа 2025 року не було чути про проведення спеціальних операцій за допомогою далекобійних ракет. І це відчутно обмежило можливості України", -  зауважує Валентин Бадрак.Схвалення з боку США наприкінці серпня продажу Україні понад 3 тисячі авіаційних ракет ERAM дальністю ураження до 450 км, на думку експерта, не забезпечать далекобійних ударів, бо для потужних віялових атак Україні потрібно мати кілька тисяч ракет, з яких хоча б 10 % були  балістичними, а загальна довжина ракетної руки має бути щонайменше 700 км.А от виробництво вітчизняних ракет та  забезпечення армії бойовими спроможностями для далекобійних ударів - це те, на чому має зосередити увагу Міноборони: вже наявна інформація про десяток найменувань українських ракет, але “ракетних питань” тільки стає більше. "Можливо, КР FP-5 “Фламінго” стане унікально зброєю, якщо підтвердить здатність подолати відстань до цілі та точно влучити у ворожий об’єкт. Будемо сподіватися, що так станеться, хоча із контексту зрозуміло, що йдеться про 2026 рік", - вважає Бадрак. "Безумовно, майбутні спецоперації будуть різноманітними. Але однозначно важливу роль в них відіграватиме масове застосування безпілотних автоматизованих систем з максимально потужною бойовою частиною. Іншими словами, саме ракети як засоби ураження можуть стати головним інструментарієм операцій майбутнього", - резюмує експерт.