Таку думку висловила письменниця, перекладачка Євгенія Кузнєцова у проєкті "Люди змін" із Лесею Вакулюк."Тобто це (українська мова, - ред.) такий елемент престижу. Елемент того, що якщо ти хочеш стати кимось в цій країні, ти мусиш долучатися до україномовної спільноти. Багато хто зауважує, що змінилася мовна географія. Бо якщо раніше у Києві україномовними були лише такі робочі окраїни, а центр весь був російськомовним, то зараз це змінилося. І це дуже приємно. Я вже в нашій розмові кілька разів сказала, що ми з вами до цього не доживемо", - зазначила вона. Письменниця наголосила, що має бути чуття, до якого культурного простору люди хочуть бути дотичними."З мене оптимістка не дуже, але тут я справді не вірила, що я доживу до того, що російськомовна компанія, заходячи в якийсь крутий бар на Золотих Воротах, перейде з офіціантом на українську одразу ж. Я таке чула не раз вже, що вони між собою говорять російською, а заходять у закалад і кажуть “Добрий день”, роблять замовлення українською мовою. Тому що місце тебе зобов'язує до цього. Має бути чуття, до якого культурного простору ти хочеш бути дотичним. Якщо ти хочеш зайти в цю прекрасну книгарню “Сенс”, де написано прямо на дверях “У нас можна все, аби не російською”, і виходить, що це і є ця верхівка культурна. Якщо ця вершина буде україномовна, очевидно, що потім це все поступово буде спускатися далі. Але якщо при цьому будуть російськомовні робочі окраїни, то хай будуть", - зауважила вона.