Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вважають, що законопроєкт №12439, який готується до розгляду у Верховній Раді у другому читанні, може створити перешкоди для розслідування топкорупції. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на НАБУ і САП.

«У Верховній Раді готується до розгляду у другому читанні законопроєкт №12439, який покликаний нібито удосконалити гарантії захисту бізнесу під час здійснення кримінального провадження. НАБУ і САП проаналізували положення документа і дійшли до висновку, що запропоновані зміни (зокрема авторства народних депутатів Максима Бужанського та Григорія Мамки) створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією», – зазначено в повідомленні.

Антикорупційні органи наголошують, що в проєкті автори пропонують визнати правомірними дії, якщо вони відповідають «роз’ясненням» від регуляторних органів, що фактично означає підміну рішення суду довільними трактуваннями чиновників, наданими навіть в індивідуальному порядку. Окрім того, документ унеможлює проведення невідкладного обшуку у справах щодо хабарництва, або зловживання впливом без відповідної ухвали слідчого судді.

НАБУ і САП переконані, що запропоновані зміни не відповідають Конституції та принципу рівності перед законом, дають інструменти для безкарності топкорупціонерів, ставлять під загрозу поточні розслідування та скеровані до суду справи. «Йдеться не про захист бізнесу від можливих зловживань з боку чиновників чи правоохоронців. Запропоновані нововведення унеможливлюють притягнення до відповідальності тих, хто зловживає владою», – додають представники антикорупційних органів.

Проєкт закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження був ухвалений за основу у лютому 2025 року. Наразі він доопрацьований до другого читання.

Нагадаємо, рішенням Ради національної безпеки і оборони запроваджено мораторій на перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність.

До слова, за даними Офісу Генпрокурора, із початку аудиту кримінальних проваджень щодо бізнесу, який стартував 26 червня, перевірено близько 23 тис. справ. За його словами, кількість проваджень зменшилась із 22 396 у липні до 14 605 у серпні. У межах аудиту призначено 2 141 експертизу для ретельного опрацювання матеріалів.

За словами генпрокурора Руслана Кравченка, готуються зміни до Кримінального процесуального кодексу, які передбачають погодження з прокурором реєстрації справ проти бізнесу та слідчих запитів. «Важливим є дати спокій підприємцям, аби всі правоохоронні органи не турбували законослухняний бізнес. Сумлінний бізнес повинен працювати, наповнювати державний бюджет податками», – додав він.