Після вторгення російських безпілотників у повітряний простір Польщі 10 вересня загострилась увага до антидронного захисту країн НАТО. Уже наступного дня після атаки українська Dronarium Academy  та громадська організація "Українська асоціація пілотів дронів "ГНІЗДО" оголосили про запуск проєкту Ptaki Dronarium у Польщі. Це будуть навчальні центри, де готуватимуть операторів усіх типів безпілотних систем: від FPV та дронів-перехоплювачів до підводних і наземних роботизованих платформ. Детальніше про це Еспресо розповіла директорка з розвитку Dronarium Academy Анастасія Собова (на фото).Анастасія Собова, фото: Dronarium AcademyПовідомлення про запуск Ptaki Dronarium з’явилось 11 вересня, буквально за день після того, як Польщі вперше довелось збивати російські безпілотники. Це збіг чи рішення про запуск навчальних центрів у Польщі прийняли миттєво після того, як 10 вересня до Польщі залетіли російські безпілотники?Запуск польських центрів – це давно запланований крок. Ще у 2023 році Академія військово-повітряних сил у Дембліні запросила нас доповнити їхню навчальну програму українською експертизою у сфері безпілотних технологій для потреб військових Польщі та країн НАТО. В той самий час різко зріс міжнародний попит: серед понад 17 000 операторів БПЛА, яких підготувала Академія Дронаріум із 2022 року, було чимало іноземців, зацікавлених у досвіді України у війні дронів.У лютому 2024 року ми зареєстрували академію в Польщі та визначили локацію для навчального центру. Проте через активне розширення в Україні та запуск власного виробництва, розвиток закордонного напрямку довелося тимчасово відкласти. Додатковою перепоною були й виїзди інструкторів за кордон – тоді у нас ще не було бронювання.Станом на сьогодні ми автоматизували ключові процеси, налагодили виробництво, отримали статус критично важливого підприємства й повернулися до планів міжнародної експансії. Протягом останніх шести місяців ми вели інтенсивні переговори та готували юридичну реєстрацію компаній у Польщі й Великій Британії. Атака російських дронів на польський повітряний простір стала каталізатором, який лише пришвидшив публічний анонс – ми оголосили про запуск на кілька тижнів раніше, ніж планувалося.Хто був ініціатором відкриття навчальних центрів у Польщі?Ініціаторами проєкту є Dronarium Academy та ГО "Українська асоціація пілотів дронів “Гніздо”. Dronarium Academy понад вісім років готує операторів усіх класів безпілотних систем, а "Гніздо"  об’єднує бойових пілотів із фронту, які передають перевірені у боях методики. Разом ми поєднуємо системний підхід і практичний досвід, створюючи у Польщі навчальні центри, що відповідають реаліям сучасної війни.У яких містах будуть навчальні центри? Перші центри плануємо відкрити у Варшаві та Кракові – за критеріями близькості до кордону та стратегічного значення міст. Лист очікування вже перевищує 800 осіб, що демонструє високий інтерес до навчання. Це закономірно, адже загроза для Польщі та інших європейських держав, що мають спільний кордон із білоруссю та росією, стала ще очевиднішою. Наше завдання – передати сусідам український досвід "війни дронів", аби вони були краще підготовлені до можливих викликів.Водночас ми відповідально підходимо до обсягу знань, які передаємо: програми побудовані так, щоб не становити ризику для національної безпеки України, зберігаючи баланс між підтримкою партнерів та захистом власних критично важливих напрацювань.Для збиття безпілотників Польща застосовувала винищувачі, Румунія також 13 вересня підняла в небо відразу 4 літаки через один БПЛА, який вони так і не збили. Виходить, що НАТО досі не має ефективних засобів боротьби з безпілотниками? Чи підняття у повітря винищувачів – це спосіб продемонструвати свою військову потужність?  Сказати, що у НАТО немає ефективних засобів боротьби з безпілотниками — надто спрощено. Питання радше у тому, що кожен інструмент має свої межі застосування. Винищувачі й системи ППО залишаються критично важливими: вони гарантують контроль над небом, прикривають від крилатих і балістичних ракет, виконують роль стратегічного стримування. Але при цьому їх використання проти масованих атак дешевими БПЛА є невигідним і не завжди ефективним: це дорого, ресурсозатратно і вразливо до перевантаження.оператор безпілотних систем, фото: Dronarium AcademyСаме тому сучасна протидія дронам повинна бути багаторівневою. Винищувачі й ЗРК — це верхній ешелон. Нижче працюють дешевші та гнучкіші засоби: дрони-перехоплювачі, мобільні групи з ПЗРК і кулеметами, системи радіоелектронної боротьби. Вони не замінюють літаки, а закривають ті ділянки, де використання авіації недоцільно. Підняття у повітря винищувачів у таких випадках можна розглядати і як елемент оборони, і як сигнал політичної та військової сили. Але ефективність у боротьбі з масовими БПЛА забезпечує саме комбінування всіх рівнів оборони — від дорогих стратегічних систем до доступних тактичних рішень.Наскільки змінились дрони, які використовували у війні у 2022 році, від тих, які використовують у 2025, а також системи боротьби з ними? І чи можете спрогнозувати, як вони зміняться ще за рік-два?За останні три роки дрони на війні пройшли величезну еволюцію. У 2022 році основний акцент робився на “весільні дрони” та окремі вітчизняні розробки (найвідоміші розвідники від Ukrspecsystems — PD-2 і Shark, а також "Лелека" від DeviRo), а росіяни застосовували іранські Shahed, які у 2023 році локалізували під назвою "Герань-2". У 2025-му на полі бою домінують спеціалізовані платформи – від FPV-дронів на оптоволокні до наземних роботизованих комплексів. Вони стали значно автономнішими, здатними працювати в умовах глушіння сигналів і навіть самостійно захоплювати та утримувати цілі.У відповідь антидронові системи також суттєво змінилися: нині застосовується багаторівнева оборона, що поєднує пасивні й активні детектори, Big Data та аналітику на основі ШІ, системи джемінгу й спуфінгу, дрони-перехоплювачі, а також  лазерні та електромагнітні засоби.робот, фото: Dronarium AcademyУ найближчі один – два роки можна очікувати подальшого зростання автономності: появи роїв дронів, нових навігаційних систем, ще більш стійкіших до РЕБ каналів зв’язку, а також використання ШІ для ухилення від засобів ППО. З боку оборони вже зараз простежується тенденція до зростання ролі дешевих вітчизняних перехоплювачів на противагу дорогим західним системам ППО.Фактично війна перетворюється на "перегони технологій та алгоритмів", де дрони й системи протидії розвиваються синхронно, а вирішальним чинником стає не лише технологічний рівень, а й здатність масштабувати виробництво.Чи надають вам українські розробники/виробники свої зразки для навчання? Так, ми безпосередньо співпрацюємо з українськими виробниками й отримуємо від них зразки для навчання. Уже півтора року ми навчаємо операторів працювати з найвідомішими бомберами — Heavy Shot виробництва Gurzuf Defence. Курс FPV на оптоволокні проходить на дронах "РОННІ-13-О" від українського виробника WARMAX, і ми також активно використовуємо їхні системи звʼязку та РЕБ.Крім того, цього тижня ми розпочали навчання на безпілотному авіаційному комплексі літакового типу "Чаклун", створеному спеціально для виконання розвідки та спостереження. Вже готуємо новий напрям – дрони-перехоплювачі вітчизняного виробника. Офіційний анонс буде невдовзі.Усі наші курси побудовані так, щоб давати не лише теорію, а й максимально прикладні навички, перевірені на полі бою.