Приводи різні, результат один

У вівторок, 16 вересня видання Politico повідомило, що Європейський парламент знову проголосує щодо вотуму недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн .

При цьому, за інформацією спікера Європарламенту Роберти Метсола , існує одразу два клопотання щодо голови ЄК. Заявки про це подали одночасно права фракція Патріоти за Європу та Ліва фракція.

Патріоти за Європу критикують серед іншого політику ЄК у галузі захисту клімату та міграційну політика. Крім того, праві депутати звинуватили фон дер Ляйєн у недостатній прозорості її дій та цензурі.

Ліва ж фракція критикує главу ЄК за "катастрофічну митну угоду" з президентом США Дональдом Трампом . Голова цієї фракції Мартін Ширдеван назвав ще не підписані офіційно домовленості -  атакою на європейську промисловість, котра знищить тисячі робочих місць. Крім того, на його думку ЄК занадто довго змовчувала питання гуманітарної ситуації у секторі Газа.

Тож критика, що міститься в обох клопотаннях, звернена головним чином проти самої фон дер Ляйєн , але за законодавством вотум недовіри може бути поданий тільки проти всієї Єврокомісії передає DW.

І, як зазначає видання, поява одразу двох вотумів недовіри від протилежних політичних сил - правих та лівих - дійсно безпрецедентна подія.

Відповідне голосування відбудеться на початку жовтня.

Втім фон дер Ляйєн вже доводилося переживати подібне: зовсім недавно, а саме у середині липня, Єврокомісія та її голова зіткнулися з підтвердженням своєї легітимності у зв'язку з клопотанням румунського євродепутата Георге Піпері з групи Європейські консерватори та реформісти (ECR), до складу котрої також входять вкрай праві партії з Італії, Польщі, Франції та Іспанії. Тоді противники голови ЄК звинуватили Єврокомісію у втручанні у президентські вибори у Румунії та виступили проти програми фінансування ЄС видатків на оборону.

У результаті ЄП висловив довіру фон дер Ляйєн і 26-м єврокомісарам, котрі перебувають у її підпорядкуванні: "за" неї були 360 євродепутатів із 553 присутніх, "проти" - 175 парламентаріїв, і ще 18 утрималися.

Втім штормить нині не лише ЄК, а й (і теж вчергове) уряд однієї з найпотужніших країн ЄС, Франції. Так, 9 вересня прем'єр-міністрові Франції Франсуа Байру висловили недовіру у парламенті.

Формально привід тут інший: заходи економії, що їх Байру хотів запровадити у країні, виявилися надто непопулярними. Головна проблема у тому, що друга за величиною економіка ЄС має борг обсягом близько 3,4 трильйона євро - майже 114 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП). За офіційними даними, у 2024 році дефіцит держбюджету становив 5,8% ВВП. Таким чином, обидва показники майже вдвічі перевищують граничні показники, встановлені Євросоюзом: 60% боргу та 3% ВВП дефіциту річного держбюджету.

Аби зупинити зростання заборгованості, Байру запропонував на 2026 рік жорстку програму економії, що мала би зберегти близько 44 мільярдів євро. Втім перед голосуванням за цю пропозицію Байру поставив у французькому парламенті питання довіри до нього самого й програв: лише 194 депутати висловили прем'єру довіру, 364 - відмовили у ній, що послабило позиції друга України, президента Французької Республіки Емманюеля Макрона . І новопризначеним премʼєр-міністром Франції став, як відомо, Себастьєн Лекорню .

Чому Європу "штормить" і як протидіяти?

До того ж столицю Великої Британії, Лондон, нещодавно струсили величезні протести проти імміграційної політики. Навіть ліберальні медіа писали про 150 тисяч учасників - тобто реальна цифра була значно більшою.

Хто стоїть за цим всім? Звичайно, приводом є власні європейські прорахунки. Але росіяни не пропускають будь-якої можливості залізти у тріщини в європейській єдності та стабільності й розхитати їх.

Між тим єдина Європа - це значно складніший економічний партнер, ніж роз’єднані європейські держави, і не влаштоовує вона не лише Путіна, а й Трампа , "бо кожній окремій державі Америка може диктувати свої умови, а от із Європейським Союзом доводиться домовлятися", пише у соцмережі журналіст та публіцист Віталій Портников .

"Як це може не дратувати? Саме тому Трамп завжди був впевненим прихильником розвалу Євросоюзу і підтримував вихід з нього Великої Британії", - зазначив він.

І у цьому, на думку Портникова , Трамп досить схожий на Путіна.

"Російського президента також завжди дратував Європейський Союз - і саме тим, що на кожну окремо європейську державу Москві набагато легше вплинути, ніж на об’єднану Європу. Тому і Трамп, і Путін проєкт об’єднаної Європи вважають однією зі своїх головних проблем. Але і поділити Європу між собою вони тепер також не можуть. Російські війська застрягли в Україні. Американці перебувають в Європі як союзники, а не як окупанти. І самі європейці роблять все можливе, щоб їх на континенті утримати. Бо ці війська можуть захистити від потенційної агресії, але не мають можливості втручатися у політичне життя", - зауважує публіцист.

Однак поки Трамп здійснює офіційне турне до Великої Британії, обідає фаршированими перепілками з королем Карлом ІІІ , приймає парад англійських гвардійців та їздить там каретою, Путін, схоже, проводить у Євросоюзі власні спецоперації "під прикриттям".

Адже не варто забувати, що 31 серпня літак з тією-таки Урслою фон дер Ляйєн ледь не зазнав авіатрощі: нагадаємо, під час перельоту до болгарського міста Пловдив борт з президенткою Єврокомісії стикнувся з перешкодами у роботі GPS-системи.

"Чи було це спрямовано саме на літак президентки, чи ні - це питання варто адресувати росіянам, якщо справді втручання здійснила Москва, як підозрює болгарська влада", - підкреслила тоді заступниця головного представника Єврокомісії Аріанна Подеста .

Проте "собаки лають а караван йде": нещодавно фон дер Ляйєн після розмови із Трамом повідомила про узгодження зі США майбутніх санкцій проти Росії. Тобто, вся ця низка політичних "встромлень палок у колеса" - зовсім не випадкова, хоч поки нічого й не дала Кремлю.

Втім, попереджає Портников , вплив правих та лівих політичних рухів серед європейських виборців з продовженням війни в Україні - лише зростатиме. І силі російської дії має бути протиставлена відповідна сила колективної західної протидії. Іншого виходу просто немає.

Ірина Носальська