В Україні у всіх закладах фахової передвищої та професійно-технічної освіти планують створити наглядові ради з представників бізнесу та роботодавців.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній.

За словами чиновника, бізнес уже активно інвестує у профтехи - допомагає з обладнанням, проводить практику й стажування студентів. Але раніше ця співпраця була радше "джентльменською угодою". Тепер МОН хоче закріпити прозорі правила державно-приватного партнерства.

Наглядові ради отримають право:

• затверджувати навчальні програми;
• впливати на стратегічні та фінансові плани закладу;
• проводити конкурси на посаду керівника.

Таким чином бізнес зможе напряму контролювати, чому і як навчають майбутніх фахівців, аби програми відповідали потребам ринку.

Завгородній пояснив, що сьогодні існує великий розрив між запитами роботодавців і тим, що реально відбувається у коледжах та профтехах. Часто навчальні програми застарілі, а управління закладами - політизоване.

"Ми хочемо, щоб бізнес безпосередньо верифікував програми, які готують їхніх же майбутніх працівників. Це допоможе наблизити освіту до реальних потреб підприємств", - зазначив він.

Члени наглядових рад не отримуватимуть зарплати й не матимуть статусу держслужбовців. Їхня мета - покращення роботи закладів та контроль за якістю підготовки кадрів.

У найближчі роки МОН планує створити юридичні шаблони для співпраці бізнесу з навчальними закладами: договори, кейси дуальної освіти та інші моделі партнерства.

Раніше РБК-Україна писало, що через війну частина українських профтехів працює дистанційно, переважно в Харкові, на Дніпропетровщині, Херсоні та частково на Сумщині. Водночас учні все ж мають змогу відвідувати майстерні чи проходити практику на підприємствах-партнерах. Загалом із 527 закладів профосвіти 283 працюють очно, 68 - онлайн, 176 - змішано.

Також ми розповідали, що відстрочку від мобілізації під час навчання у профтехах дають лише тим, хто здобуває освіту вищого рівня, ніж мав раніше. Тобто відстрочку можна отримати, якщо людина після школи вперше йде у професійний заклад, але не тоді, коли вже має коледж чи університет. У профосвіті зловживань майже немає, бо більшість українців уже здобули якусь освіту, а програми короткі й орієнтовані на швидкий вихід на ринок праці.