Діти відчувають тривогу дорослих сильніше, ніж здається, і їм важко зрозуміти хаос навколо.

Війни, політика, новини, соціальні мережі — все це викликає страх і плутанину. Замовчування тільки посилює паніку, тоді як щира розмова допомагає дитині відчути безпеку та підтримку, пише Psychology Today.

Діти по-різному реагують на стрес — стають дратівливими, закриваються, скаржаться на біль, погано сплять або бачать кошмари. Якщо симптоми тривають понад два тижні й заважають життю — варто звернутися за допомогою до психолога.

Є кілька простих правил для батьків. Спершу заспокойте себе — діти відчувають ваш стан. Як кажуть стюардеси, що спершу вдягати потрібно кисневу маску на себе. Будьте чесними — краще сказати, що вам тривожно, але ви впораєтесь, ніж робити вигляд, що все добре. Питайте дитину, що вона вже знає? Що її найбільше лякає?. Це покаже, про що говорити. Не знецінюйте страхи — краще відповісти, що ви поруч, це нормально хвилюватися. Говоріть коротко й регулярно, замість довгих лекцій.

Що допомагає дитині впоратися? Чіткий розпорядок дня створює відчуття стабільності. Фізична активність, сон і харчування важливі так само, як і творчість — малювання, танці, музика. Варто обмежувати новини — маленьким дітям — повністю, підліткам — дивитися разом і обговорювати. Добрі сімейні історії про подолання труднощів дають віру в силу. А допомога іншим знижує тривогу, адже добрі справи підвищують рівень "гормону щастя".

Важливо залучати не лише батьків, а й учителів, тренерів чи бабусь і дідусів — це створює відчуття міцної підтримки.

Особливо гостро реагують українські діти. За даними ЮНІСЕФ, понад 60% з них мають підвищену тривожність через війну. Тому важлива співпраця батьків зі шкільними психологами та спеціальними програмами.

Раніше ми повідомляли, 6 поширених помилок, яких повинні уникати батьки підлітків: як побудувати довіру?

"Дитина має відчувати": експерт з виховання примусив батьків замислитися - детальніше на Знай.ua.

Нагадаємо, знущання в школах: чи варто переводити дитину в інший заклад?