Походження і освіта Олени ПчілкиНародилась Ольга Драгоманова у шляхетній родині 1849 року на Полтавщині. Батько – Петро Драгоманов – був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови."Дітей виховували в атмосфері, де панувала любов, свобода та повага до прав людини, високі ідеї християнства у поєднанні з ідеями гуманізму на противагу існуючому деспотичному праву, коли "учити" означало "бити", – писали в статті про Олену Пчілку від Музею Лесі Українки.Початкову освіту отримала вдома. З 12-ти років навчалась у Зразковому пансіоні для благородних дівиць. Вчили там, серед інших дисциплін, російську, французьку і німецьку мови й літератури, історію, географію, природознавство, педагогіку, чистописання, малювання. Крім того, класні дами вивчали світські манери, танці, музику, рукоділля.Початком творчої біографії письменниці стало оповідання німецькою мовою, яке, без відома юної авторки, надрукував її вчитель в журналі "Fur die Jugend" ("Для молоді") під назвою "Die Memuaren eines Hutes" ("Спогади про капелюх"), писали у виданні "Миргород".Великий вплив на формування світогляду Ольги мав брат Михайло Драгоманов, відомий історик, філософ, один із засновників напівлегальної організації "Громада", яка стала ідейно-організаційним центром українського руху.Влітку 1868 року Олена Пчілка обвінчалась із Петром Косачем. У народилось шестеро дітей, усі отримали чудову освіту й стали видатними діячами та діячками в різних галузях. Михайло став фізиком, метеорологом та письменником; Леся – всесвітньо відомою поетесою; Ольга – лікаркою та біографкою; Оксана – музиканткою та перекладачкою; Микола – інженером-агрономом; Ізидора – агрономкою, мемуаристкою та діячкою культури.Перша українка, чий чоловік брав декретну відпусткуОльга Драгоманова-Косач в усьому прагнула бути першою. Вона академікиня, видавчиня, письменниця, справжня модниця і борчиня за права жінок. Рано вийшла заміж, коли їй було лише 19 (чоловікові Петру Косачу на той час було 26). Цей шлюб став особливим. Після народження доньки Лариси (Лесі Українки), в Олени Пчілки було погане самопочуття, і лікар порекомендував поїхати на відпочинок.Тому Петру Косачу не залишалося нічого як оформити декретну відпустку й самотужки справлятися з немовлям. А працював він головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників, писали у виданні "Українки".Ольга Косач переймалась створенням українськомовного середовища для своїх дітей: "Я дуже турбувалася тим, щоб оберегти дітей від російських впливів, бо вже рішуче треба було зайнятися шкільною наукою їхньою"., – йшлося на Локальній історії.Творчий шлях розпочала перекладами поезій. З виходом у 1876 році у Києві книжки "Український народний орнамент" Олена Пчілка здобула славу першої в Україні знавчині цього виду народного мистецтва. Вона зафіксувала факт існування самобутнього українського орнаменту і видала п’ять альбомів українських взорів, які сприяли збереженню і популяризації традиційної вишивки, а також започаткуванню нових тенденцій моди. Це дослідження здобуло визнання як українських, так і європейських науковців.Збирала і досліджувала також український фольклор різних жанрів.Видала своїм коштом "Співомовки" Степана Руданського, а за рік вийшла збірка її перекладів з творів Гоголя, Пушкіна й Лєрмонтова "Українським дітям". З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі "Зоря". Мешкаючи у Луцьку, вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.Олена Пчілка і фемінізмОльга Драгоманова-Косач була серед перших жінок-феміністок в Україні, відстоювала право жінки зайняти належне місце в суспільно-громадському житті й реалізувати себе як особистість. Відіграла головну роль у формуванні Лесі Українки як особистості і письменниці, зокрема: прищепила любов до літератури, була першою читачкою, критикинею і редакторкою її творів, першою вчителькою з іноземних мов; передала свою любов до українського фольклору і розуміння його значимості. Мати вплинула на мужній вольовий характер доньки, прагнення свободи та патріотизм. Вона акцентувала для Лесі Українки і гендерне питання, а також відкривала нові теми і нових героїв літературних творів, писала Ірина Щукіна, завідувачка Музею Лесі Українки в Києві.У 1887 році Олена Пчілка та Наталія Кобринська видали у Львові феміністичний альманах "Перший вінок". Альманах містив статті, оповідання та поезії – всього 40 творів, авторства Пчілки, Кобринської, а також Лесі Українки, Ганни Барвінок, Уляни Кравченко, Ольги Франко та багатьох інших. Альманах вийшов з друкарні Товариства імені Шевченка, обсягом 464 сторінки та за активної допомоги Івана Франка.Сам Франко високо оцінював літературну майстерність Пчілки: "Ви перші і досі одинокі виводите в українській мові правдиву, живу конверзацію (спілкування – ред.) освічених людей. Досі її ніде не бачили: ні у Нечуя, ні у Мирного, ні у Кониського. Всі вони дуже гарно вміють підхопити розмову селянську, але розмови освіченого товариства – годі".Одним із найвідоміших літературних творів Ольги Косач є повість "Товаришки". У ній йдеться про подруг, які, замість вийти заміж, прагнуть вирушити до Швейцарії, щоб здобути університетську освіту й лікарський фах. Такий рівень емансипації жінок був вкрай незвичним для тогочасного суспільства.Мати українського націоналізму1903 року на відкритті пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві Олена Пчілка єдина з представників підросійської України виступає українською мовою, порушуючи встановлену царською владою категоричну заборону.Оксана Забужко говорячи про неї зазначала: "Без перебільшення, доленосна для України жінка, чия біографія, ніколи б була написана, могла б замінити собою цілий посібник з історії української культури останньої чверти XIX – початку XX ст., а те, що вона мати українського націоналізму, так і не зважуються вголос сказати навіть "найпоступовіші" політичні історики".Початок нового століття приніс Олені Пчілці тяжкі особисті втрати, смерть сина Михайла, чоловіка, доньки Лариси. По смерті Лесі Українки письменниця переїхала до Гадяча. "Живила лиш певність того, що я все ж проваджу якусь корисну справу", — писала Олена Пчілка в автобіографії. В 1905 році Олена Пчілка –  серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем'єром графом Сергієм Вітте безрезультатно домагалася скасування багаторічної заборони на україномовний друк і шкільництво.Творчість Олени Пчілки була зосереджена переважно на національних і соціальних темах. У своїх працях вона рішуче виступала проти денаціоналізації та русифікації, засуджувала політичний і національний гніт, а також бездушність і формалізм чужої школи. Письменниця підкреслювала, що в часи суворої реакції свідома українська молодь прагнула знайти шляхи визволення свого народу.У 1920 році, за радянської влади, під час урочистостей з нагоди дня народження Тараса Шевченка в Гадяцькій гімназії, Олена Пчілка покрила погруддя поета синьо-жовтим прапором. Коли ж розлючений комісар Крамаренко зірвав стяг, вона обурено вигукнула: "Ганьба Крамаренкові!". У залі протест підтримали. За антибільшовицькі виступи заарештована в Гадячі. Після звільнення вона була змушена негайно покинути місто. Мешкала в родині доньки Ізидори Косач-Борисової у Могилеві-Подільському. Всі будівлі і майно у Гадячі було націоналізовано, а садиба на хуторі Зелений Гай знищена.До Києва Олена Пчілка повернулася у 1924 році. 1925 року її обрали членкинею-кореспонденткою Всеукраїнської академії наук. 17 серпня 1929 року через звинувачення Ольги Косач у причетності до діяльності так званої Спілки визволення України у квартирі, де мешкала письменниця з родиною, відбувся обшук. Заарештувати 80-річну Олену Пчілку не вдалося, адже вона за станом здоров’я вже не могла підвестися з ліжка.Ольга Драгоманова-Косач померла 4 жовтня 1930 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком, донькою та сином