В Україні на фінансування проєкту захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору протягом 2023-2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано 18,71 млрд грн. Про це в середу, 15 жовтня, повідомила Рахункова палата.

"За весь час реалізації експериментального проєкту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від БпЛА менш ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту - менше ніж на чверть", - йдеться у повідомленні

Рахункова палата на засіданні 13 жовтня ухвалила звіт за результатами аудиту відповідності на тему "Реалізація експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору".

У відомстві нагадали, що уряд з метою подолання наслідків атак і забезпечення стійкості енергосистеми у 2023-2024 роках реалізував експериментальний проєкт з будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів ПЕК. Координатором і виконавцем проєкту виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення).

Аудитори встановили, що проєкт: мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту.

Також проєкт мав недосконалу систему моніторингу та звітування і містив прогалини на етапі формування бізнес-кейсу. Не були оцінені вимоги до проєкту та не були визначені обсяги людських, фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для його реалізації.

Крім того, проєкт мав фінансове забезпечення з непрогнозованих та несталих джерел, не були визначені показники, яких необхідно досягти, а також ролі учасників та механізми їхньої координації.

При цьому Агентство відновлення, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічно бракує цього досвіду і службам відновлення в регіонах, які виступали замовниками робіт, а також підрядникам.Проєкт реалізовувався за спрощеною процедурою "проєктуй–будуй", яка не має належного законодавчого врегулювання.

Як вважають аудитори, підхід, коли функції забезпечення проведення проєктування, експертизи та здійснення авторського нагляду покладаються безпосередньо на підрядника, суттєво знизив рівень прозорості та конкуренції. Закупівлі здійснювалися через прямі договори без відкритих торгів. Незважаючи на спрощені процедури, на кінець 2024 року роботи з захисту об’єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними, а більшість фортифікаційних споруд - недобудованими.

Також аудит виявив такі наслідки недостатнього контролю з боку замовників - Служб відновлення та розвитку в областях, як-от завищення договірної ціни, виду, обсягу та вартості робіт.

За результатами аудиту Рахункова палатанадала рекомендації уряду доручити відповідним центральним органам виконавчої влади підготувати та внести на розгляд проєкт нормативно-правового акта, що визначає поняття, мету, підходи до реалізації та вимоги до звітування за результатами виконання експериментальних проєктів.

Агентству відновлення рекомендовано розробити порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси при реалізації експериментальних проєктів, провести моніторинг стану виконання робіт із захисту об’єктів, розробити план заходів щодо подальшої реалізації незавершених об’єктів та щодо передачі завершених об’єктів операторам критичної інфраструктури.

Раніше повідомлялося, що до кінця 2025 року Україна має відремонтувати 3,2 ГВт зруйнованих та пошкоджених енергооб’єктів та інфраструктури, більшість з них уже відновлено.

Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Обговорювались захист і відновлення енергооб’єктів після російських ударів.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp