Після дводенної паузи офіційна Москва почала відкидати пропозиції Трампа про зупинку війни по лінії фронту.

У понеділок одночасно виступили Пєсков, який заявив, що позиція РФ незмінна та заступник Лаврова Рябков, який заявив, що: «России сейчас главное донести до США, что встреча Владимира Путина и Дональда Трампа на Аляске задала рамки, в которых нужно работать, альтернативного пути нет».

У перекладі на людську мову він сказав: в Анкоріджі ми домовилися, що Трамп тисне на Україну, щоб та вийшла з Донбасу. І на це погодився Путін. А зараз відбувається те, що Путін називає «нас обманули».

Схоже, це рамка переговорної і комунікаційної стратегії РФ перед Будапештом, якщо він відбудеться. Окремо варто звернути увагу на те, що в переговорах з Трампом, це доволі дивна стратегія, бо вона базується на тезі, що Трамп «кидалово» і дисонує з попередньою стратегією «не посваритися з Трампом за будь-яку ціну».

Тому напевно, слід чекати якихось довгих виснажливих переговорів, де Лавров, наче дятел, буде говорити Рубіо про те, що в дитячій приказці звучало «Первое слово дорожче второго». Рубіо, на жаль не знає, що «первое слово съела корова».

Але якщо серйозно, поки виглядає так, що росіяни старатимуться акуратно зістрибнути з теми України. Саме тому Пєсков дістав, як чорт з табакерки, тему Ірану, яка ніби то ще не вичерпана. Напевно, зараз почнуть витягуватися і інші карти.

Зірвати зустріч у Будапешті Путін боїться. Підписуватися під лінією фронту, як кордоном – не хоче. Тому буде пропонувати якійсь квазі рішення про ядерну зброю чи щось подібне.

Що на це скажуть в Вашингтоні, поки сказати складно. Із плюсів – Будапешт готує Рубіо, а не Віткофф. Поїхати в Будапешт без якогось результату Трампу не потрібно. Натиснути на Україну, щоб ми вийшли з Донбасу Трамп не може і не захоче.

Гойдалки починають свій рух. Ну а нам вкрай важливо добитися того, щоб американська сторона консультувалася з нами по ходу цих переговорів з росіянами. Поки, як я розумію, таких чітких домовленостей (про консультації) нема.