Бостонський шлюб — це форма жіночого партнерства, що виникла ще у XIX столітті, коли дві жінки вирішували жити разом, не виходячи заміж.

Вони ділили побут, фінанси та підтримували одна одну, не обов’язково маючи романтичні стосунки, пише Andrea Mariana.

Назва з’явилася після роману Генрі Джеймса "Бостонці", але такі союзи існували й раніше. Їх обирали заможні жінки, які прагнули свободи, власного дому та можливості працювати, не підкоряючись чоловічим правилам. Для суспільства того часу це не було скандалом — ніжна жіноча дружба вважалася нормальною.

Причини таких союзів різні — бажання фінансової незалежності, уникнення примусового шлюбу, підтримка у професійній діяльності та щира емоційна близькість. Деякі з них нагадували сім’ї — як у випадку з леді з Лланголлена, які жили разом усе життя, або письменницями Сарою Джуетт та Енн Філдс, що святкували "річниці" свого союзу.

У ХХ столітті бостонські шлюби зникли через суспільний тиск і гомофобію. Проте зараз термін знову набуває популярності. У сучасному світі це або партнерство двох жінок у ЛГБТ-спільноті, або просто спільне життя подруг, які ділять витрати й турботу, не маючи романтичних стосунків.

Зростання цін і бажання свободи роблять такий формат зручним і зрозумілим. Це не втеча від любові, а вибір — коли підтримка, повага й спільні цінності стають основою близькості.

Раніше ми повідомляли, спільна вечеря проти самотнього перекусу: як їжа в компанії повертає радість і здоровий глузд?

Чому все більше жінок обирають життя без дітей та чоловіка - детальніше на Знай.ua.

Нагадаємо, два питання, які потрібно поставити партнеру, щоб мати гарні стосунки.