Автори:

Шон Берні, старший ядерний спеціаліст Greenpeace Україна,

Ян Ванде Путте, експерт із радіації та ядерної безпеки Greenpeace Україна

Запорізька атомна електростанція знову почала отримувати електроенергію з української енергомережі після майже місяця без живлення. Здавалося б, можна зітхнути з полегшенням — але ні. Хоча росіянам не вдалося повністю реалізувати свої злочинні плани, ЗАЕС усе ще в небезпеці. Головна проблема станції — російська окупація — залишається невирішеною. Тому цілком ймовірно, що нові кризи на ЗАЕС — лише питання часу.

Greenpeace Україна довела: саботаж лінії 23 вересня, здійснений за наказом російського уряду, був черговою сфабрикованою кризою . Водночас кремлівська атомна дезінформація знову — і без жодного виправдання — була підсилена Рафаелем Гроссі, який прагне стати Генеральним секретарем ООН. У розпал кризи на ЗАЕС генеральний директор МАГАТЕ поспішив заявити, що "повернення електропостачання — ключовий крок для ядерної безпеки". Ми не даємо себе обдурити російською дезінформацією та конфліктом інтересів пана Гросссі, і союзники України також не повинні цього робити – єдиним ключовим кроком для ядерної безпеки є виведення всіх російських військ з української АЕС.

27 вересня, через чотири дні після того, як станція втратила зв'язок із лінією 750 кВ "Дніпровська", ми опублікували аналіз, який показав, що Росія реалізує план із підключення до окупованої енергомережі на південь і схід від ЗАЕС — у тимчасово окупованих Запорізькій і Донецькій областях. Наступним етапом мала стати спроба перезапустити один із зупинених реакторів. Це російський план щонайменше з 2022 року — тоді він провалився, потім провалився знову у 2024-му, і тепер, восени 2025-го, теж. Однак головна загроза ядерній безпеці та захищеності ЗАЕС залишається — це незаконна окупація російськими збройними силами та злочинною організацією "Росатом". Жодна "солодка риторика" Генерального директора Гроссі не змінить цієї реальності й не гарантує ядерної безпеки.

1 жовтня Greenpeace Україна опублікувала супутникові знімки, проаналізовані фахівцями McKenzie Intelligence Services у Лондоні. На них було видно опору та лінію електропередачі 750 кВ "Дніпровська", розташовану за 2 км від ЗАЕС, на території, окупованій російськими військами. Як ми й припускали, аналіз показав, що навіть якщо пошкодження були, вони не могли бути результатом українських обстрілів — адже на місці не виявлено ані вирв, ані інших слідів. Будь-який ремонт можна було провести швидко й просто. Це стало беззаперечним доказом того, що російські заяви про нібито ураження лінії українськими військами — брехня.

Російські посадовці, включно з директором "Росатома" Ліхачовим, неодноразово поширювали фейкові твердження, що ремонт "неможливий" через "безперервні українські атаки". Але ніяких атак не було, а отже, перемир'я, оголошене з українського боку, було абсолютно непотрібним. У будь-який момент із 23 вересня російські інженери могли відремонтувати лінію. Так зване "перемир'я", узгоджене Гроссі, було напівправдою.

Російське припинення вогню було дійсно необхідне для ремонту іншої лінії ЗАЕС — 330 кВ "Феросплавна-1". Вона проходить на північ від ЗАЕС через Дніпро до Нікопольського району й була серйозно пошкоджена російською артилерією та установками "Град", розташованими біля самої станції. Лінія "Феросплавна-1" не працювала п'ять місяців, і лише після оголошення перемир'я (а по факту просто зупинки обстрілів росіян) відважні українські інженери змогли розпочати ремонт, не перебуваючи під постійною загрозою.

То що ж сталося на ЗАЕС із 23 вересня по 2 жовтня — і чому? Росія намагалася підключити Запорізьку атомну електростанцію до "себе" і ретельно готувала цей злочин як технічно, так і дипломатично. Але зазнала невдачі.

Мета Росії (досі!) — зберегти контроль над ЗАЕС і продовжувати використовувати її як стратегічний інструмент тиску на Україну та Європу. Як радіологічна загроза, станція має величезні запаси високорадіоактивного ядерного палива в реакторах і басейнах витримки. Через те, що всі шість реакторів зупинені понад три роки, тепловиділення у паливі зменшилось, і, відповідно, потреба в охолодженні зараз набагато нижча, ніж коли реактори працювали. Однак охолодження все ще необхідне. Знаючи це ще на початку 2025 року, росіяни ризикнули, розраховуючи, що наявних дизель-генераторів вистачить для тривалого автономного забезпечення систем охолодження та безпеки.

Відключення електроенергії 23 вересня було надзвичайною ситуацією — але запланованою. Росія, без сумніву, розраховувала, що зможе створити достатню "аварію", щоб "Росатом" згодом спробував виправдати перед МАГАТЕ підключення станції до ліній електропередач, що ведуть на південь — у незаконно окуповані райони Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Нова лінія між Мелітополем і Маріуполем, про яку ми повідомляли у травні та вересні, є лише частиною російських планів. З певних причин — які, без сумніву, увійдуть до майбутніх підручників історії — цього разу їхній план підключення до російської енергосистеми знову провалився. Але окупація Запорізької АЕС триває, і щоб не дозволити російському агресору продовжувати свої ядерні ігри, ми, МАГАТЕ та міжнародна спільнота маємо зробити все можливе, щоб покласти край окупації.

Союзники України повинні усвідомити масштаб ядерної загрози, яку становить тривала російська окупація Запорізької АЕС. Якщо ситуація не зміниться, російські війська знову спробують підключити станцію до окупаційної енергомережі та запустити реактор. Курс, на якому зараз перебуває РФ, веде до ядерної катастрофи — це неприйнятно, але можна запобігти. Це вимагає найрішучіших дій від урядів Європи, включно із запровадженням дієвих і жорстких санкцій, що повністю припинять будь-яку ядерну торгівлю з кримінальним державним підприємством "Росатом". Також необхідно, щоб глава МАГАТЕ припинив догоджати російському уряду.

Генеральний директор Гроссі має діяти в інтересах справжньої ядерної безпеки. Він зобов'язаний повністю виконувати всі відповідні резолюції Ради керуючих і Генеральної конференції МАГАТЕ, які вимагають повернення ЗАЕС під контроль єдиного законного українського оператора та регулятора, а також резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що вимагають поваги до суверенітету й територіальної цілісності України.

Фальшиві операції, саботаж і дезінформація — це вікові, стандартні методи російських правителів у Москві. Радіоактивна версія цієї небезпечної пропаганди, яка сьогодні лунає з штаб-квартира МАГАТЕ у Відні, є абсолютно неприпустимою.