Національний комітет України із співпраці з Міжнародною програмою ЮНЕСКО з розвитку комунікації виступив із заявою у Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів та закликав міжнародних партнерів до рішучих дій щодо злочинів Російської Федерації проти українських медійників. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на заяву.

Згідно із заявою, з лютого 2022 року внаслідок російської агресії загинули 116 журналістів, з яких 18 – безпосередньо під час виконання професійних обов’язків. Крім того, щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст із Сил оборони перебувають у російському полоні.

«Відсутність швидкого та ефективного міжнародного реагування на випадки вбивств, незаконного затримання, катувань чи взяття в полон журналістів... створює для агресора відчуття безкарності», – йдеться у заяві.

Комітет рішуче засудив усі акти незаконного затримання, катування та вбивства працівників медіа. Водночас, у заяві наголошується на важливості чіткого розмежування між журналістами та державними пропагандистами.

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, журналісти, які виконують небезпечні професійні місії у зонах конфлікту, вважаються цивільними особами та користуються захистом, якщо не вживають дій, що впливають на їхній цивільний статус.

«Пропаганда» –  цей статус не може поширюватися на осіб, чия діяльність свідомо спрямована на пропаганду війни, розпалювання ненависті та виправдання агресії.

«Підходи до розслідування злочинів проти справжніх журналістів та долі пропагандистів не можуть і не повинні бути однаковими», – підкреслюється у заяві.

Національний комітет закликав міжнародних партнерів:

• Негайне звільнення: Вимагати від РФ негайного припинення переслідувань журналістів, звільнення всіх полонених медіапрацівників та дотримання Резолюції 2222 Ради Безпеки ООН.
• Міжнародний механізм: Розробити та запровадити дієвий міжнародний механізм притягнення до відповідальності винних у вбивствах, переслідуваннях і катуваннях журналістів.
• Слідчі групи: Створити та підтримувати незалежні міжнародні слідчі групи, особливо для розслідування злочинів на окупованих територіях.
• Спільні стандарти: Розробити спільні міжнародні стандарти реагування на інформаційні атаки, дезінформаційні кампанії та технологічно зумовлене гендерне насильство (TFGBV) проти медійників.
• Засудження пропаганди: Чітко засудити будь-які спроби легітимізувати діяльність державних пропагандистів під виглядом журналістики.

«Спільно покласти край безкарності й захистити тих, хто захищає наше право знати правду», – підсумовує Нацкомітет.

Нагадаємо, 2 листопада у світі відзначається Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Цей день був заснований 1997 року ЮНЕСКО, щоб підкреслити важливість захисту журналістів та відзначити тих, хто віддав життя у виконанні своєї професії. Він став важливим символом для всіх, хто прагне забезпечити безпеку та свободу журналістів по всьому світу. Журналісти часто стають мішенями через свою роботу, і цей день нагадує про необхідність захисту їхніх прав та свобод.