Коли державну компанію НЕК «Укренерго» у 2020 році очолив Володимир Кудрицький, у тій самій структурі працювала і його дружина – Олександра Ястремська, яка, приєдналася до компанії роком раніше як заступниця директора з юридичних питань. Та після підвищення чоловіка до посади голови НЕК, кар'єрний шлях Ястремської також пішов вгору: вона почала очолювати напрямки корпоративного права, міжнародного співробітництва та реформу управління компанії.

Серед іншого, під керівництвом Ястремської юридичний департамент «Укренерго» супроводжував проєкти фінансування від ЄБРР на понад 500 млн євро та запровадження системи смарт-грід. У 2024 році в Укренерго вона почала координувати проєкти з декарбонізації.

Загалом, Володимир Кудрицький та його дружина, очевидно, що розпочали працювати в «Укренерго» майже одночасно. Адже щойно у 2019 році він став  першим заступника голови правління НЕК «Укренерго», його дружина призначалася заступницею директора  з юридичних питань.

Кудрицький на час працевлаштування його дружини та розширення сфер її відповідальності в компанії, мав прямі управлінські повноваження.

Оскільки Кудрицький не подавав публічних декларацій про доходи на посаді керівника «Укренерго», то дослідити як змінювався розмір заробітної плати його дружини в ці часи можуть хіба що уповноважені органи.

Водночас НАЗК жодного разу до цього часу не звернуло уваги на потенційний конфлікт інтересів подружжя, що керувало одним з найбільших енергетичних підприємств держави в умовах війни та фактично відповідало за ключові фінансові питання компанії.

Станом на зараз, «Укренерго» також не оприлюднювало пояснень, чи застосовувалися внутрішні механізми запобігання конфлікту інтересів у випадку Кудрицького та Ястремської.

Нагадаємо, що після звільнення Кудрицький отримав понад 17 млн грн виплат від «Укренерго».

Аудит ДАСУ виявив в дільності «Укренерго» (за каденції Кудрицького) значні фінансові порушення:  здійснення мільйонних подвійних оплат підрядникам, безконтрольні трати міжнародних коштів, преміювання всупереч колективному договору, завищення витрат на будівельних роботах тощо. В цілому ДАСУ нарахувало порушень на 68 млрд грн.