Чимало депутатів провладної фракції згадали, чому вони взагалі шість років протирають крісла у Раді. Опозиція відчула смак чужої крові. А от пересічні громадяни дізнались, де саме знаходяться гроші, які мали піти на війну, а не в сумнівні офіси громадян, які навіть українських паспортів не мають. Тепер питання, як Банкова вигребе із цього скандалу? І якого ферзя віддасть на поталу публіки та тлі того, що США явно почали рухати тему завершення війни – і прислали делегації із Пентагону до Києва. Тож політична реакція Банкової буде додатковим фактором, який цей мир буде для нас — із заламуванням рук та клеймом корупціонерів для верхів чи якось протягнемо на народному героїзмі та незламності. Серед тих прізвищ, якими варто пожертвувати — найчастіше звучить Андрій Єрмак. Найперше, депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк запевняє, що Алі-Баба зі скандальних корупційних плівок — це і є сам голова Офісу президента. Далі. Токсичність Єрмака, його узурпація влади та нездоровий нарцисизм уже вийшли на міжнародний рівень. І мова тут далеко не тільки про серію розгромних статей на тему, хто цей Big Boss поруч із тілом президента Зеленського. З Єрмаком у Стамбулі відмовився зустрічатися навіть партнер по гольфу Трампа Стів Віткофф, у якого самого репутація не торт після чебуреків та обіймів із Путіним.Його речник передав для видання The Economist влучний коментар: "Не розумів масштаб скандалу, коли погоджувався на зустріч". Той момент, коли навіть дуже контроверсійний персонаж не хоче заляпуватись в корупцію на чужій війні. Ще один видний і порядний депутат провладної фракції Федір Веніславський визнав, що серед "слуг" все активніше ходять розмови  про те, що відставка Єрмака могла б порятувати й уряд, і самого президента. Читайте також: Плебеї та Міндічі. Чому Зеленський може остаточно забути про політичне майбутнєЗважимо ще на одну оцінку "міндіч-гейту" від людини, яка виростила Зеленського як політика із за допомогою власних медіа успішно продала цей образ на виборах 2019 року. Це Ігор Коломойський, який залюбки поспілкувався з пресою під час розгляду своєї судової справи. Він зневажливо висловився про свого колишнього хлопця власної доньки Тимура Міндіча, і заявив, що той тягне хіба на "стрілочника, а не голову мафії".Тож Зеленському доведеться знайти когось, аби відвести підозри, що головний Дон Корлеоне — то він сам. Або є ще другий варіант — президент незламної країни має досить слабкі когнітивні здібності, тому "кооператив Квартал" обвів його довкола пальця. Бо перший — це гарант показує, що заради справедливості готовий пожертвувати значною фігурою, демонструє мудрість, адекватність і елементарно те, що він ні з ким там не зрісся у бункерах намертво. Про Єрмака як потенційну жертву заговорили неспроста. Хоча Politico та The Economist писали про президентські амбіції цієї людини — жоден рейтинг за останній роки три не показував сплеску симпатій до цього політика від громадян.Незламний образ Андрія Борисовича завжди виринав, коли країну колотили скандали та політичні шторми. Оманські канікули, "вагнергейт", ілюзія переговорів з Росією, коли саме Єрмак обіцяв, що війни не буде і до дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі рукою сягнути. Додамо спроби легалізації ОРДЛО і працевлаштування токсичного Олексія Арестовича.Далі народна нелюбов до цього політика була присмачена надзвичайною залежністю від нього президента і впливом на військові рішення. Адже у пресі відверто писали, що саме глава Офісу багато місяців поспіль надихав Зеленського викорчувати генерала Валерія Залужного, і так само періодично пишуть про взаємні тертя ще з одним військовиком, який поки має доступ до головного тіла — Кирилом Будановим. Цього літа до портрета Єрмака додався ще один штрих. Саме з його іменем повʼязують спробу натиснути на парламент аби знищити НАБУ та САП. І далі така ж феєрична спроба піти написати колонки у французькій пресі, як "президент підтримує картонкові протести". Всесильний Андрій Борисович послизнувся на тонкому льоду — намагався розказати студентам УКУ і "Могилянки", що ну все так однозначно і просто здалося. Але то хіба виросло у констатацію, що молодь розбирається в політиці краще. І якщо Єрмак так веде діалоги з бакалаврами, то можна уявити, як він тримає удар на складних міжнародних переговорах за участю різних кремлівських мастодонтів дипломатії.До варіанту — "приберіть Єрмака, а то завтра буде гірше" суспільство, а тепер і частина монокоаліції схиляється ще і тому, що кращого сценарію влада поки не хоче. Читайте також: Щодо уряду національної єдності і чому це важливоПро нього говорили ще на початку повномасштабного вторгнення — це уряд національної єдності. Але Зеленський та його оточення не захотіли ділитися ані владою, ані лаврами тих, хто не втік і став символом нескореності. Тому Банкова відвела навіть пропозиції професійних урядовців із минулих урядів — які справді хотіли працювати й не претендували на якісь місця в рейтингах нових облич. Нині медійна обслуга та блогери за викликом Банкової зайняті тим, що критикують ідею технократичного уряду. Мовляв, це "агент Томаша Фіали" Железняк та Петро Порошенко сплять і бачать, як залізти в уряд. Але якби творці цих тез трохи заглядали в історію, дещо цікавилися життям оригінального Черчилля, то мали б знати, що він мав змогу якісно займатись війною та геополітикою, бо за економічний блок і те, щоб сімʼї мобілізованих не вмерли з голоду — відповідали фахові лейбористи в коаліційному уряді. Зеленський буде змушений піти на жертви, аби йому самому не поставили мат і не кричали колись врешті під вікнами: "Зелю — геть!"Пожертвувати Єрмаком — можна, коли на кону стоїть власна суб'єктність і те, щоб до України стались, як не до геолокації з небезпекою. А до країни, яка винесла цю війну на плечах, зробила Росію чисто регіональним гравцем і зберегла Європу від розтягування її на унітази та маслаки.Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка, головна редакторка сайту espreso.tvРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.