Трамп ухвалив курс Путіна?: як одна заява Кремля зламала європейську стратегію перемир’я
tsn.ua
Mon, 12 May 2025 23:15:16 +0300
Європа та США вимагали від Росії погодитися на 30денне безумовне припинення вогню в Україні план, підтриманий Дональдом Трампом і підкріплений погрозами санкцій.
Але Путін не лише відкинув цю вимогу він навіть не згадав її, запропонувавши натомість добре знайому ідею прямих переговорів у Стамбулі.
І Трамп різко змінив риторику.
Про це пише CNN.
Ще у суботу лідери Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії зібралися в Києві, опублікували фото телефонної розмови з Трампом і заявили про його особисту підтримку мирного плану.
Спеціальний представник США Кіт Келлог доєднався до заклику Росія має погодитися на перемиря.
Але після заяви Путіна усе змінилося.
Замість того, щоб наполягати на припиненні вогню, Трамп написав у Truth Social Путін не хоче припинення вогню, і закликав Зеленського провести зустріч зараз же.
Тим самим він фактично прийняв план Кремля.
Мовчання Вашингтона удар по Києву Поки Трамп мовчав, поки союзники США будували спільну позицію.
Як тільки Путін виступив, Трамп змінив тон.
Зеленському довелося робити складний і ризикований крок особисто запропонувати Путіну зустріч у Стамбулі.
Це надзвичайно чутливий жест для внутрішньої політики України, адже йдеться про переговори з людиною, яку звинувачують у воєнних злочинах.
У ніч після оголошення ініціативи щодо перемиря Росія запустила по Україні 108 дронів, зокрема атакувавши Херсонщину, де під завалами опинилася 10річна дитина.
Три ключові наслідки суботнього провалу Путін знехтував вимогою про припинення вогню і не отримав за це жодних миттєвих санкцій чи посилення військової підтримки України.
Він зміг навязати свою повістку переговори у Стамбулі як нову основу діалогу, хоча така ідея лунає з 2022 року.
Трамп прийняв позицію Кремля, зробивши її власною і не залишивши жодних обіцянок щодо реакції у разі провалу переговорів.
Зустріч у Стамбулі не гарантія миру, а новий етап гри Загроза нових санкцій проти Росії це радше політичний сигнал, ніж реальний інструмент.
Москва вже перебуває під потужним тиском, і у Заходу залишилось небагато засобів, які можна застосувати без шкоди для себе.
У такій ситуації критичним стає питання чи ризикне Європа завдати удару по Росії без підтримки США.
Це може виставити союзників розєднаними та навіть це, ймовірно, краще за порожні погрози.
Навіть якщо особиста зустріч у Стамбулі відбудеться, вона не обіцяє реального прориву.
Між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним не існує довіри лише глибока взаємна ворожість.
Такий рівень емоційної напруги може лише загострити протистояння, а не зняти його.
Підключення до переговорів США у складі з держсекретарем Марко Рубіо та потенційною присутністю Дональда Трампа в регіоні створює ще більше питань.
Надмірна залученість може нашкодити зовнішньополітичним відносинам Вашингтона по обидві сторони Атлантики.
Тим часом Путін і далі уникає чіткої згоди навіть на сам факт зустрічі, зберігаючи ініціативу у власних руках.
Головна проблема, яку висвітлили останні дні, Трамп не бачить, або не хоче бачити, що Росія просто виграє час.
На фронті нові наступальні дії під Покровськом.
Європейська єдність виявилась короткочасною, а адміністрація США, схоже, не бажає вдаватися до рішучих кроків, які б викликали незадоволення Москви.
Навіть якщо зустріч у Стамбулі все ж відбудеться, її результат не мир, не припинення вогню, а черговий дипломатичний спектакль.
Реальні рішення знову відкладаються, як і момент істини для Трампа чи долучиться він до тиску на Кремль разом із союзниками, чи знову спробує грати самостійно.
Останні новини
більше новин