Отже, що ми маємо на старті Стамбулу-3:

• 1 •

Путін не повторив помилку Порошенка-2019 і не сприйняв ідею про «стадіон». Бо в шоу-бізнесі він точно програв би.

• 2 •

Статус російської делегації суттєво понижений – це, щоб показати своє ставлення до предмету перемовин.

• 3 •

Той, хто надіявся на позитивний розвиток ситуації і завершення гострої фази війни, – романтики. Бо не для цього Путін накопичував війська для «літньої кампанії».

• 4 •

Для нас головне питання – чи будуть європейці дійсно реагувати санкціями, чи знову (вчергове) вирішать, що водити козу – менш затратно, ніж допомагати Україні.

• 5 •

Як зреагує Трамп? Схоже, що «тихо піде в ліс» і вичікуватиме нове вікто можливостей. Поки що його зацікавленість у вирішенні конфлікту лежить виключно в області піар-технологій.

• 6 •

Що робити нам? Очевидно, що слухати тих, хто робить правильні розклади і готуватися до важких місяців на фронті попереду. Допомагати армії, стабілізовувати тил, донатити – і загалом розуміти, що ворог вважає: час грає на нього. Не дамо цього.

Борімося – поборемо.