Запровадження Європейським Союзом Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) несе значні економічні ризики для України, зокрема у воєнний час. На цьому наголосила засновниця Національної асоціації видобувної промисловості Ксенія Оринчак.

У своєму виступі вона закликала всі гілки виконавчої влади до посилення діалогу з європейськими партнерами щодо умов застосування CBAM для України.

«Я закликаю уряд, Офіс президента. Весь уряд, всі відомства, всі міністерства, в першу чергу це Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Офіс віцепрем'єрки, як одної, так і другої. Мінекономіки, Офіс європейської інтеграції і так далі, щоб більше починати розмовляти з європейськими партнерами, з Євросоюзом на рівні того, щоб захистити національні інтереси», – заявила Оринчак.

За її словами, наслідки запровадження CBAM без відтермінування чи особливих умов для України можуть бути катастрофічними: «Тому що це по року, щоб ви собі розуміли, приблизно півтора мільярда доларів чи євро… ми будемо витрачати тільки, наприклад, на тому, що не буде вертатися валютна виручка до держави, і ми не зможемо виживати як підприємства на ринках Європейського Союзу». 

Оринчак наголосила, що Україна має юридичне підґрунтя для ініціювання відтермінування CBAM: «Є така стаття 30.7 про відтермінування стосовно застосування форс-мажору. І є країни, які застосовують це. Це військовий час, це форс-мажорна обставина. І Україна повинна вимагати ось такі переговори». 

Вона також попередила, що зволікання із переговорами може мати наслідки не лише для економіки, але й для обороноздатності країни: «Тому що на кону стоять мільярди доларів для того, щоб вони допомагали нашим військовим мати краще озброєння, вижити як країна. Ми, на жаль, можемо це втратити. Це фактично торгова війна з Європейським Союзом».

Раніше експерти найбільшого в Україні бізнес-об'єднання енергетичних компаній Energy Club наголошували, що CBAM несе потенційні ризики для української економіки – від скорочення експорту й валютних надходжень до додаткового навантаження на промислові підприємства.