Безпілотні системи вже давно перестали бути просто "очима" війни, а стали її нервовою системою та головною зброєю, яка діє швидко та влучає безпомилково в ціль, будь то розвідувальна операція чи атака. І якщо 2022-й рік був проривом у застосуванні дронів на фронті, то 2023–2024 роки – це вже період їхнього повноцінного домінування на полі бою.

Сотні дронів щодня здіймаються в повітря для коригування артилерії чи ударних місій. І кожен із них – це окрема історія про технологію, про людину за пультом, про ціль, яку вдається знищити. Війна змінюється прямо на очах і зараз найзапекліша боротьба розгортається саме в небі над фронтом. Там вирішується не лише сьогоднішній бій, а й завтрашня перемога.

Тактична революція на передовій

Коли почалася повномасштабна війна, дрони швидко перетворилися з повітряних розвідників на маневрові бойові одиниці. Уже в перші місяці вони довели, що здатні змінювати тактику бою. Сьогодні FPV-дрон може працювати як "кишеньковий артилерист": його оператор бачить усе в режимі реального часу, визначає ціль і наводить дрон для точного ураження та без втрат серед побратимів. Саме тому фронт почав буквально кишіти БпЛА, адже вони забезпечують:

• віддалене коригування артилерії з розбіжністю в кілька метрів;
• знищення ворожої техніки, навіть у русі;
• виявлення укритих позицій піхоти;
• вивід штурмових груп з-під вогню;
• скидання боєприпасів у вікна, окопи й навіть у люки танків.

Такий рівень точності й гнучкості важко забезпечити будь-якою іншою зброєю. Особливо, коли від швидкості прийняття рішення залежить успіх усієї операції. Дрон дає не просто зображення, а й час, а отже – життя. Найбільш результативні підрозділи ЗСУ сьогодні мають у своєму складі повноцінні аеророзвідки, в яких дрони відповідають за навігацію, звʼязок, захист позицій та людей.

Оператори під прицілом

За кожним FPV, кожними "очима неба" стоїть людина, яка ними керує. Вмілі українські військові приносять чимало клопоту загарбникам, тому "полювання на операторів" є не лише оригінальною фігурою мови, яка привертає увагу читача, а й цілком реальним феноменом. Збити стального птаха фронту можна, але за ним прилетить наступний, ще прудкіший та навчений досвідом попередніх польотів. Справжню небезпеку для орків становить не техніка, а люди. Саме тому російські війська дедалі активніше використовують техніку для перехоплення звʼязку та РЕБ для того, щоб не просто нищити самі дрони, а вираховувати місцезнаходження їх операторів. Після влучного удару ворог часто одразу відкриває вогонь по позиції, звідки відбувалося керування, — сам FPV є лише мізерним уловом, який веде до значно ціннішого улову.

Кмітливість ворога змушує українських бійців переходити на більш гнучкі та вигадливі схеми для захисту себе та своїх пташок:

• керування "з відривом" (оператор не знаходиться поруч із антеною дрона);
• використання антен із вузьким променем (зменшення зони, в якій можна виявити сигнал оператора);
• динамічне переміщення пультів керування;
• маскування сигналу.

Кожен оператор переживає значне емоційне навантаження. Кілька годин безперервної концентрації та постійне відчуття ризику є для них звичайним "робочим середовищем". Але саме завдяки цим спеціалістам за точністю в небі слідує перевага на землі.

Якісні зміни на полі бою

Поле бою в Україні охоплює не лише землю, але й небо. Саме останнє стало центром активності, адже в повітрі постійно працюють сотні й тисячі БпЛА. Дрони не просто спостерігають, вони формують нову логіку війни, де головна перевага – бачити і діяти першим.

Досвідчені вояки ЗСУ одноголосно дотримуються думки про скору появу убивчих зон. На полі бою може зʼявитися смертельно небезпечний (для ворогів) простір шириною до 40 кілометрів. Кожен його відрізок буде під прицілом FPV, які разом сформують єдину систему реагування. Найменший прояв ворожої присутності – і "пташка" вже летить на перехоплення. Принцип дії на просторах убивчих зон геніально простий:

• дрон виявляє ворожу техніку чи присутність сторонніх осіб;
• він передає координати нашим воякам;
• працює артилерія або вилітає інший дрон, який вже не буде обмежуватися мовчазним спостереженням.

Цей цикл займає від лічених секунд до кількох хвилин. Людське око чи наземна розвідка фізично не змогли б забезпечити настільки швидкий результат.

Масове розгортання БпЛА триває по всій лінії зіткнення. Завдяки нарощенню виробництва, державні українські оборонні підприємства та приватні виробники щомісяця випускають сотні тисяч "пташок" у небо над зоною бойових дій. Так, "УкрАвіаКосТех" всього за 30 календарних днів виготовляє 50 000 БпЛА та РЕБ-систем. Компанія ставить собі за мету збільшити цю цифру щонайменше до 3 000 одиниць на день, аби надавати ще більшу підтримку армії у досягненні повітряної переваги.

Там, де кожен метр під прицілом дрона, а кожна секунда – на рахунку, перемагає не той, у кого більше металу, а той, у кого краще зібрана система. Але ефективність майбутніх убивчих зон залежить не лише від кількості залізних "пташок". Непробивний повітряний фронт можливий виключно за умови наявності чіткої координації, надійного зв’язку і сміливців за пультами FPV, адже якісно нова армія народжується на стику інженерної думки, бойового досвіду і витримки. Сьогодні, коли небо над окопами буквально насичене дронами, ми бачимо не просто зміну тактики, а формування нового способу воювати.

Українські військові щодня вдосконалюються, а інженери та виробники невпинно адаптують свої розробки до реалій фронту – ця постійна еволюція стала нашою відповіддю на виклики війни. Саме завдяки тісній співпраці армії, підприємців та волонтерів ми створюємо не просто зброю, а цілу екосистему, де кожен дрон є частиною злагодженого механізму. У цьому й полягає наша перевага: не в кількості металу, а в гнучкості мислення, точності дій та єдності зусиль.

Владлен Нікітін , засновник компанії "Українські Авіаційно-Космічні Технології"