У Кирилівській церкві XII століття збереглися унікальні фрески з моторошними сценами Страшного суду, апокаліпсису й раю, куди ведуть лише жінок.

Про це в інтерв’ю для РБК-Україна розповіла старша наукова співробітниця сектора "Музей Кирилівська церква" Національного заповідника "Софія Київська" Марина Проніна .

У серці стародавнього Києва, серед житлових масивів і зелених пагорбів, стоїть Кирилівська церква - унікальний храм XII століття, який зберігає дух Київської Русі. Її фрески - це не просто розписи, а візуальне послання з глибини століть. Серед них - зображення пекла, апокаліпсису і навіть символічний вхід до раю, куди, як виявляється, ведуть лише жінок.

Одна з найцінніших частин Кирилівської церкви - фрески у притворі, присвячені тематиці Страшного суду. Цикл, створений ще у XII столітті, вважається найдавнішим і найдеталізованішим серед усіх збережених у давньоруському мистецтві.

Сцени пекла на фресках (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Ліворуч - притча про багатія та Лазаря, яка описує пекельні муки для тих, хто жив у розкоші, забувши про ближніх. Праворуч - сцени з муками грішників: гнівні янголи, зловісні образи, палаючі постаті - все це мало нагадати людині про ціну земних вчинків.

Кульмінацією є унікальна фреска "Ангел згортає небо". Вона ілюструє об’явлення Іоана Богослова - останню книгу Біблії. Сюжет вражає: янгол зусиллям згортає небо, мов сувій, у мить, коли Всесвіт припиняє існування. Ця сцена вважається одним із найвищих досягнень українського фрескового мистецтва XII століття. І що рідкісно - вона зберегла навіть первинний напис, що робить її справжньою перлиною.

Фреска "Ангел згортає небо" (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Поруч - сцени раю, які відтворив на межі XIX–XX століть український художник Іван Їжакевич. Первинні фрески не збереглися, тому він надихався розписами з храму у Володимирі.

У центрі - райський сад, Богородиця у супроводі архангелів Михаїла та Гавриїла. А внизу - праведники на чолі з апостолом Петром крокують до вічного життя. І тут - несподіванка: всі праведники - жінки. А чоловіки, як каже Марина Проніна, зображені виключно серед грішників у пеклі.

Сцени раю, автор Іван Їжакевич (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Чоловіки відповідають не тільки за себе, а й за своїх дружин і сім'ю. А жінка хоч би за себе відповідала", - пояснює вона цю богословську логіку.

Цікава історія пов’язана й із ще однією роботою Івана Їжакевича - образом Богородиці Оранти. Художник створив її у 18 років, щойно завершивши рисувальну школу Мурашка. Він довго не наважувався писати цей образ і, за легендою, надихнувся... малюнком гарної дівчини на коробці цукерок. Проте, попри юний вік і незвичне джерело натхнення, дотримався всіх канонів іконопису.

Оранта авторства Івана Їжакевича (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Кирилівська церква зведена у середині XII століття князем Всеволодом Ольговичем. Вона пережила монгольську навалу, руйнування, радянські гоніння на релігію - і зберегла унікальні фрески, що несуть не лише мистецьку, а й духовну пам’ять українського народу. Вона є частиною Національного заповідника "Софія Київська".

Раніше РБК-Україна розповідало про фрески у Києво-Печерській лаврі. Так, перед повномасштабним вторгненням Росії Московський патріархат активно перетворював Києво-Печерську лавру на центр "русского міра". У Лаврі з’явилися фрески в імперському стилі з зображенням патріарха Кіріла, Паші "Мерседеса" та Серафима Саровського. За задумом, після окупації Києва тут мав служити патріарх РПЦ. Це була спроба зробити святиню ідеологічною базою для російського впливу.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.