Одним із трендів у Польщі є наростання нетерпимості до інших. В умовах поляризації польського суспільства одні популісти борються з іншими.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна сказав історик Олександр Зінченко.

"Польські політики замість того, щоб розміновувати спільне минуле, намагаються вставляти пальці історії у двері, затискати ці двері і дивитися: а що ж буде далі?! Тут не треба ставити експериментів: буде боляче", - сказав він.

За його словами, зараз Польща перебуває у двох трендах. Перший тренд - це зростання ксенофобії щодо інших. За останні три роки збільшилося неприйняття інших. До мігрантів, зокрема до українських. Які зовсім не хотіли виїжджати, але опинилися під бомбами і змушені були рятувати свої життя за межами рідної країни.

Другий сучасний тренд - це поляризація польського суспільства. Українське суспільство перебуває в протилежному тренді - у нас ми бачимо потужний тренд до консолідації суспільства, вважає Зінченко.

Як зазначив Зінченко, ця історія дуже міфологізована в колективній пам'яті поляків.

"Цей конфлікт пам'яті перебуває в гарячій фазі. Я не бачу зараз жодного польського політика, який готовий взяти відповідальне лідерство за те, щоб розмінувати ці міни нашого спільного минулого", - сказав він.

На його думку, у Польщі одні популісти борються з іншими популістами, вони взагалі не мислять категоріями відповідального лідерства. "Поки популізм не збанкрутує політично, жодного процесу порозуміння з Польщею не буде", - додав історик.

За його словами, щоб працювати над такими питаннями, треба працювати "в довгу". Створити групи істориків, які взаємодіятимуть і спілкуватимуться на цю тему. "Я був одним з учасників створення цієї групи. Польська сторона зробила все, щоб у 2016 році ця група істориків перестала збиратися. Це була виключно політика на той момент влади, яку сформувала партія "Право і справедливість"", - розповів Зінченко.

"Якщо інша сторона не хоче діалогу, а хоче нав'язувати тільки свою точку зору, що ми повинні зробити? В умовах обмежених ресурсів, в умовах триваючої війни? Поводитися з ними як із божевільними. Це все дуже невчасно - всі ці інсинуації. Тому що зараз перед нами стоїть головне питання - питання про існування української держави", - додав історик

Нагадаємо, 1943 року стався конфлікт між українцями та колоністами-поляками на Волині, внаслідок якого загинула велика кількість мирних мешканців з обох сторін. Польща і проросійська пропаганда називає ці події "волинською різаниною".

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький виступив проти вступу України до Євросоюзу, оскільки у Варшави є свої інтереси. Навроцький уточнив, що під "своїми інтересами" має на увазі питання Волинської трагедії.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.