У сучасному українському мовленні часто побутує хибна думка, що слово «роковини» слід вживати лише щодо сумних дат, тоді як «річниця» – для позитивних подій. Проте це не відповідає історичним та словниковим нормам української мови. Коли доречно використовувати «роковини» та «річниця» пояснила мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома».

 «Колись в українській мові було тільки слово «роковини», – зазначила мовознавиця. – Слово «річниця» є полонізмом (rocznica), який, до речі, навіть видатний галичанин Іван Франко не вживав у своїх творах», – зазначає мовознавиця.

Як підкреслює Ольга Васильєва, згідно з тлумачним словником, «роковини» – це календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку якої-небудь події. Це означає, що термін стосується будь-якої події, незалежно від її емоційного забарвлення.

На підтвердження цієї тези мовознавиця наводить приклад з творчості Лесі Українки: «Шістнадцять літ таки скінчились! Сьогодні, сьогодні Юзині роковини! Скільки буде гостей, яка буде забава!». Цей уривок чітко демонструє, що «роковинами» можна називати навіть день народження.

Отже, за висновком мовознавиці, слова «роковини» і «річниця» є повністю взаємозамінними і можуть вживатися як для сумних, так і для радісних подій.

Мовознавиця також звернула увагу на інше поширене мовне непорозуміння – хибне вважання, що слово «давність» є русизмом, а замість нього слід вживати «давнина».

Насправді:

• «Давнина» – це давноминулі часи (наприклад, «у сиву давнину») або довгочасне існування чогось («годинник почорнів від давнини»).
• «Давність» – це велика часова віддаленість, що вказує на часовий проміжок від події (наприклад, «подія річної давності»).

«Не плутаймо!» – закликала мовознавиця, наголошуючи на важливості правильного вживання цих слів для точності та чистоти української мови.

Нагадаємо, у сучасному українському мовленні часто виникає питання щодо правильного вживання прислівників «українською» та «по-українському».