Візит президента Китаю Сі Цзіньпіна до Казахстану покликаний зміцнити вплив Китаю в Центральній Азії на тлі загального ослаблення Росії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.

Президент Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін відправився з візитом до Казахстану для переговорів з президентом Касим-Жомартом Токаєвим та участі в другому саміті глав держав Центральної Азії.

У понеділок, 16 червня, у Сі заплановані переговори з лідером Казахстану, а наступного дня він візьме участь у багатосторонньому саміті за участі керівників Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану.

Видання зазначає, що це лише третя закордонна поїздка Сі Цзіньпіна у 2025 році. Зустріч в Астані проходить одночасно із самітом "Групи семи" (G7) в Канаді.

Візит Сі до Центральної Азії також відбувається невдовзі після візиту держсекретаря США Марко Рубіо, який провів переговори з міністром закордонних справ Казахстану у Вашингтоні.

Укріплення в Центральній Азії

Як зазначають аналітики, одним із головних завдань поїздки є посилення позицій Китаю у Центральній Азії, зокрема в контексті можливої ескалації напруги у відносинах із США. Саме в Казахстані понад десять років тому Сі Цзіньпін вперше оголосив про запуск ініціативи "Один пояс, один шлях".

Партнер лондонської консалтингової компанії PRISM Strategic Intelligence Ltd. Кейт Маллінсон зазначає, що Пекін прагне забезпечити економічну стабільність на випадок подальшого загострення відносин із Вашингтоном.

За її словами, Китай "вийшов із останніх трьох років значно сильнішим у Центральній Азії" та продовжує зміцнювати свою економіку та ланцюги постачання після того, як Захід намагався ізолювати Росію з 2022 року.

На переговорах, імовірно буде також порушена тема торговельних обмежень і тарифної політики адміністрації президента США Дональда Трампа.

У Bloomberg зазначають, що в умовах глобального суперництва Китай прагне розвивати альянси у Центральній Азії, де загострюється боротьба за доступ до природних ресурсів та геополітичний вплив. У цьому контексті важливою стала і зовнішньополітична активність країн Заходу: нещодавно регіон відвідали прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Регіон Центральної Азії, який володіє значними запасами урану, нафти та рідкоземельних металів, має стратегічне значення для Китаю, оскільки забезпечує ключові сухопутні маршрути експорту товарів до Європи. Історичний вплив Росії на колишні радянські республіки був ослаблений внаслідок війни в Україні, яка триває вже четвертий рік.

Це створює додаткові можливості для Пекіна щодо нарощування експорту до регіону з сукупним валовим внутрішнім продуктом у розмірі приблизно 500 млрд доларів.

Важливий партнер Пекіна

У Bloomberg звернули увагу на той факт, що візит Сі Цзіньпіна до Казахстану стане вже третім із 2020 року, що свідчить про особливе значення цієї країни у зовнішньополітичному курсі КНР.

Президент Токаєв, який володіє китайською мовою та має дипломатичний досвід роботи у Китаї, очолює державу з 2019 року. Його уряд планує залучити до 2029 року 150 млрд доларів інвестицій, і значна частина цього обсягу може надійти з Китаю, з огляду на скорочення економічної присутності Росії в регіоні.

Згідно з офіційними оцінками казахської сторони, загальний обсяг китайських інвестицій у країну перевищує 26 млрд доларів. Китай входить до п’ятірки найбільших інвесторів у Казахстані поряд зі США та Швейцарією.

У березні цього року голова Міжнародного відділу Центрального комітету Компартії КНР Лю Цзяньчао наголосив, що Китаю потрібна "процвітаюча Центральна Азія",та заявив, що Пекін відкритий до активнішої взаємодії з регіоном у межах свого економічного зростання.

Розширення дипломатичних зв'язків Пекіна

Китай продовжує розширювати дипломатичні зв’язки з країнами Глобального Півдня, зокрема в межах регіональних об’єднань. Сі Цзіньпін бере участь у відповідних самітах із лідерами держав Латинської Америки й Африки.

Китай також робить ставку на альтернативу G7 - об’єднання BRICS, партнерами якого також є Казахстан і Узбекистан. Саміт BRICS заплановано на липень, і серед питань на порядку денному розглядатиметься ідея створення спільної валюти.

У Шанхаї на нещодавньому науковому семінарі китайські експерти підкреслили значення взаємодії КНР із Центральною Азією для зниження ризиків етнічних конфліктів і сепаратизму.

Нові регіональні бізнес-угоди

Аналітики видання зазначають, що Пекін активно нарощує обсяги двосторонньої торгівлі з регіоном, інвестуючи в галузі енергетики, транспорту і цифрових технологій.

З 2023 року Китай став найбільшим торговельним партнером Казахстану, обійшовши Росію, попри те, що Казахстан і Киргизстан залишаються членами Митного союзу під керівництвом Москви.

У 2022 і 2023 роках експорт китайських товарів до п'яти країн Центральної Азії зріс більш ніж на 40%. Компанії Huawei та BYD розширювали свою присутність на ринках регіону.

За перші чотири місяці 2025 року зростання експорту зберігалося на рівні, майже втричі вищому, ніж за аналогічний період 2021 року, до початку повномасштабної війни в Україні.

Очікується, що в межах візиту Сі Цзіньпіна до Казахстану буде укладено низку нових бізнес-угод.

Зокрема, китайська корпорація East Hope Group планує реалізувати в країні масштабний індустріальний проєкт вартістю понад 12 мільярдів доларів.

Він передбачає будівництво алюмінієвого заводу потужністю 1 мільйон тонн металу на рік. Проект координується державною інвестиційною компанією Kazakh Invest.

Активність Китаю на міжнародній арені

Нагадаємо, у липні 2024 року Сі Цзіньпін також відвідував з візитом Казахстан, де взяв участь у засіданні Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Зокрема, Сі провів зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним.

Раніше повідомлялося, що Москва та Пекін знайшли спосіб обходити санкції країн Заходу.

Додамо, що нещодавно після запеклої митної війни, США та Китай погодили нову торговельну угоду та нові мита на імпорт.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.