При всій консервативності своїх байків київський мотозавод КМЗ міг здивувати і сміливими розробками. Модель з унікальним мотором Ванкеля - чому "Дніпро Ротор" було випущено обмеженою партією і де вони тепер?

Про переваги роторного "Дніпра", які були б в нагоді і сьогодні, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Унікальна річ: мотоцикл з Ванкелем

У середині XX століття роторно-поршневий двигун конструкції Ванкеля - без поршнів, шатунів і колінчастого валу - привернув увагу інженерів провідних автовиробників.

Свою лепту у розвиток роторної теми внесли і українські фахівці - конструктори і технологи Київського мотоциклетного заводу.

У великій країні в цілому дослідження теж набували масштабу: розроблялися та тестувалися агрегати з різним об'ємом і призначенням. Через обмежене висвітлення в ЗМІ можна припустити, що багато з них створювалися й для військового використання.

Використання Ванкеля на мототехніці

Одним із напрямків стала ідея використання таких моторів для мотоциклів. Однак ці двигуни були суперечливими: поряд із перевагами вони мали суттєві недоліки - високу витрату пального та оливи, короткий термін служби й слабку екологічність.

При тому саме для важких моделей типу МТ з їхніми архаїчними конструкціями і моторами-опозитниками, ці недоліки не виглядали критичними. Мотоцикли важкого класу самі по собі були ненажерливими, не дуже довговічними, а про екологію о тій порі мало хто мав уяву.

Фото: врешті решт було створено 52-сильний роторний двигун, прийнятний за характеристиками для серійного виробництва (архівне фото)

"Дніпро" з ротором

Перші моделі мотоциклетного роторного мотора, розробленого в інституті ВНДІмотопром у 1960-х, вже у 1970 р випробували на мотоциклі КМЗ К-650. Мотор РД-350 розвивав 30,5 к. с., але початкова версія мала обмежений ресурс - лише близько 100 годин роботи.

Далі були вдосконалення: "Дніпро" МТ-9 отримав нові двигуни РД-500В та РД-501 з особливим покриттям робочої камери - хромованим або нікасіловим. Справжнім технічним проривом на 1973 рік було безконтактне електронне запалювання.

Потужність досягла 40 к.с. при 6000 об/хв, що відповідало потребам того часу. І тоді акцент змістився на підвищення ресурсу - від початкових 6000 км і далі. 1974 року виготовили дослідну партію із десяти мотоциклів МТ-9 із новими роторними двигунами.

Київські мотоцикли - тоді вже з брендом "Дніпро" - виступали в якості носіїв перспективних роторно-поршневих двигунів для подальшого вдосконалення.

Серійні "Дніпри" з роторним двигуном

Результати інтенсивних тестів перших десяти зразків мотоциклів вказали на необхідність рідинного охолодження для роторних моторів. Тому нова модель РД-510, потужністю 48 кінських сил, яка була готова до 1976 року, мала водяну сорочку і компактний радіатор.

Мотоцикли "Дніпро" знову стали експериментальною платформою для впровадження нових технологій. Один із таких моторів встановили на модель МТ-10. Рідна трансмісія КМЗ, маючи запас міцності ще з моменту розробки, витримувала підвищений обертовий момент нового РПД.

Водночас тестувальники помічали, що задні шини доводилося змінювати надто часто - практично щодня, настільки потужними виявились силові агрегати.

У 1979 році була виготовлена невелика партія із 30 мотоциклів МТ-10 з оновленим двигуном Ванкеля потужністю 48 к. с., які передали на випробування в колгоспи. Саме ці реальні умови дали безцінний досвід.

Фото: перші версії роторних моторів на "Дніпрах " мали повітряне охолодження, але згодом з’явився рідинний радіатор (архівне фото)

РПД, який довели до ума

Поступово роторно-поршневий двигун був доведений до належного рівня. Останні моделі - РД-515 та РД-601 - мали потужність 52 к. с. і обертовий момент 51 Нм.

Їхній ресурс складав 50 тисяч км, тобто навіть більше, ніж могли забезпечити стандартні опозитні мотори КМЗ, які часто виходили з ладу вже після 30 тисяч.

Під новий двигун конструктори з ВНДІмотопром навіть спроектували мотоцикл абсолютно нової моделі - 7.151. Але на конвеєр КМЗ вона не потрапила. За вікном був уже 1988 рік, країна вступала в епоху змін, і їй було вже не амбіційних проектів.

Де тепер роторні МТ "Дніпро"

Із сорока створених "Дніпрів" з роторними двигунами частина після тестування була розібрана. Але цікаво, що декілька зразків роторних МТ потрапили в приватні руки, а один із них опинився аж у Німеччині.

Швидше за все, ще кілька київських мотоциклів з Ванкелем потрапили до закритих приватних колекцій. Але як показує досвід українського ретроруху, рано чи пізно частина таких екземплярів спливе на ретро-фестивалях або з’являться у продажу.

Раніше в нашій публікації ми розповідали про долю елітних мотоциклів КМЗ - ескортних байків "Дніпро-14" з двигуном 60 к. с. і перебудованим шасі.

Також у наших публікаціях нещодавно ми застерігали споживачів від помилок при виборі скутера, який може замінити автомобіль спекотного літа.

При підготовці статті були використані матеріали заводу КМЗ та музею "Колеса Історії".