Це рішення – не просто тріумф однієї людини, а потужний сигнал для української політики. Томенко переконаний: це має назавжди покласти край "партійному рабству" та сумнозвісному "кнопкодавству" у Верховній Раді. Дізнайтеся, чому, за версією ЄСПЛ, Україна порушила "право на вільні вибори" і які наслідки чекають на парламентарів, що спробують "вигнати" колегу з фракції.

Історична перемога в Страсбурзі: ЄСПЛ визнав дії України незаконними

10 липня 2025 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив доленосне рішення у справі "Томенко проти України". Після майже дев'яти років боротьби, Суд одноголосно постановив: Україна порушила статтю 3 Протоколу 1 до Конвенції – ту саму, що гарантує "Право на вільні вибори".

Політик і громадський діяч Микола Томенко сам нагадує передісторію цієї "саги". У 2014 році він, як позапартійний, йшов до парламенту за списком "Блоку Петра Порошенка". Але вже 2 лютого 2016 року він виходить із фракції БПП, протестуючи проти того, що вважав "антигуманітарним, антисоціальним і корупційним бюджетом-2016". Напередодні були й інші конфлікти, зокрема, критика ним затримки підписання Президентом Закону про мораторій на вивезення лісу-кругляка.

Реакція партії була блискавичною. Вже 25 березня 2016 року на закритому з'їзді БПП ухвалюють рішення про дострокове припинення депутатських повноважень Томенка. Далі, 28 березня, ЦВК позбавляє його мандата, а 29 березня Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголошує про це.

Томенко не здався. Після невдалої спроби оскаржити рішення у Вищому адміністративному суді України у 2016 році, він звернувся до ЄСПЛ. І, як виявилося, не дарма.

"Парламентські мандати не належать партіям": Головні висновки ЄСПЛ

Микола Томенко чітко сформулював мету свого позову до ЄСПЛ: "створити правовий прецедент, за яким би ПЕРШЕ в історії українського парламентаризму рішення про позбавлення депутатського мандата за критику невиконання передвиборчої програми партією, стало ОСТАННІМ". І, судячи з рішення ЄСПЛ, йому це вдалося.

Колегія із семи суддів ЄСПЛ одноголосно визнала, що дії української влади були "не лише НЕПРАВОМІРНИМИ, але й очевидно НЕПРОПОРЦІЙНИМИ, і вони нівелювали вільне волевиявлення народу при формуванні парламенту".

Серед найвагоміших аргументів ЄСПЛ, на які посилається Томенко, варто виділити:

Відсутність законного механізму: На момент позбавлення мандата "НЕ ІСНУВАЛО правового механізму, що окреслював би обсяг повноважень політичних партій і порядок їх реалізацій; також не було процедур або гарантій, які запобігали б зловживанню".

Мандат належить народу: Суд нагадав, що Конституція України зобов'язує народного депутата "представляти народ України і діяти в інтересах всіх громадян". Більше того, у Законі "Про статус народного депутата" прямо зазначено, що "мандат належить народові", а вихід із фракції взагалі не згадується як підстава для припинення повноважень.

"Політичні партії не вище за виборців": ЄСПЛ підкреслив, що "під виглядом таких заходів не можна ставити політичні партії вище за виборців і надавати їм право фактично скасовувати результати виборів, як це сталося у цій справі". Це прямий удар по ідеї "імперативного мандата", де депутат мусить сліпо виконувати вказівки партії.

Наслідки для України: кінець "партійного рабства" та виклики для майбутнього парламенту

Рішення ЄСПЛ має серйозні наслідки для України, особливо у контексті євроінтеграції та зобов'язань наблизити своє законодавство до європейських стандартів. Микола Томенко зазначає, що тепер ухвалення Закону щодо запровадження ІМПЕРАТИВНОГО МАНДАТА для народних депутатів стає НЕМОЖЛИВИМ.

Більше того, за його словами, "відтепер нинішня Верховна Рада немає ЖОДНИХ підстав для дострокового позбавлення мандата депутатів, які матимуть намір виходити із своїх фракцій". Це означає, що депутати отримують більше свободи у своїх рішеннях і менше залежатимуть від партійних "вождів".

"Сподіваюся, що моя 9-річна судова справа зупинить час не лише «ПАРТІЙНОГО РАБСТВА» й ганебного «КНОПКОДАВСТВА», коли партійні вожді вимагають від депутатів голосувати за Закони всупереч їхнім переконанням та вимогам суспільства", – пише Томенко. Це прагнення до того, щоб депутати були справжніми представниками народу, а не просто "руками для голосування".

Політик також висловлює надію, що це рішення приверне увагу до необхідності змінити підходи до формування депутатського корпусу. Він пропонує ввести вимоги: від обов'язкової вищої освіти до заборони реєстрації множинних громадян та резидентів інших країн, а також "недопущення конфлікту інтересів та дотримання принципів доброчесності щодо родинних і бізнес-звʼязків".

"Тож маю стриману надію, на появу в майбутньому парламенту України із професійних, патріотичних і самостійних депутатів, а не із водіїв, помічників, друзів, родичів та бізнес-партнерів керівників партій", – підсумовує Томенко.

Це рішення ЄСПЛ – це не просто перемога окремої людини, а знаковий момент для української демократії, який має наблизити нас до справжніх європейських стандартів парламентаризму. Чи стане воно початком нової ери у Верховній Раді, де депутатська свобода та відповідальність перед виборцем будуть вищими за партійну дисципліну? Час покаже.