Скасування правок Лозового – один зі структурних маяків МВФ, який Україна мала виконати спочатку до кінця грудня 2024 року, а потім до кінця липня цього року. Однак це домашнє завдання виявилось українській владі не під силу. Яким чином "правки Лозового", які першопочатково мали захищати права людини в Україні, стали ідеальним "відбілювачем" для VIP-підозрюваних та чи можуть вони стати перешкодою в отриманні фінансової допомоги Україні від міжнародних донорів, читайте у матеріалі Еспресо.ВАКС закрив справу про розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі артснарядівМВФ – не єдина інституція, яка вимагає скасування цих положень Кримінально-процесуального кодексу. Скасувати поправки Лозового радили посли G7. Навесні цього року заступник міністра Олександр Банчук повідомляв, що Україна що Україна зобов’язалась перед ЄС до кінця третього кварталу 2025 внести зміни до КПК щодо перегляду строків досудового розслідування, зокрема автоматичного закриття справ щодо корупції. Тобто до кінця вересня ці норми уже точно мали бути виправлені. Натомість жовтень розпочався з чергового скандалу. Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження щодо начальника Головного управління з організації виробництва боєприпасів і будівництва споруд спецпризначення Міноборони Олександра Нагорського, якого обвинувачували у розкраданні 1,5 млрд грн під час закупівлі артилерійських снарядів для ЗСУ. І це стало можливим завдяки так званим правкам Лозового.За даними Центру протидії корупції, цю справу передавали від СБУ до САП та НАБУ, потім знову до СБУ. "Після цього СБУ та Офіс Генпрокурора продовжували строки досудового розслідування через Шевченківський суд, попри те, що знали – таке клопотання має розглядати ВАКС. Причому аналогічні клопотання вони подавали і до ВАКС. Після завершення розслідування справу направили саме до ВАКС. Однак через те, що строк продовжив не той суд, фактично справу скерували на розгляд до ВАКС вже після того, як сплили строки досудового розслідування, – повідомляє ЦПД. – В підсумку, справу на 1,5 млрд грн закрили, навіть не розглянувши до кінця. Закрили банально через те, що строк досудового розслідування продовжував не той суддя". Завдяки "правкам Лозового" також закрили справу про розкрадання 11,8 млн грн Укрзалізниці, уникли відповідальності частина фігурантів справи "Роттердам+", на початку 2022 року закрили справу проти заступника керівника Офісу президента Олега Татарова тощо.Що таке "правки Лозового" У 2017 році Верховна рада ухвалила закон "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". У ньому зокрема були враховані поправки, запропоновані нардепом від Радикальної партії Ляшка Андрієм Лозовим. Йшлося, зокрема, про встановлення термінів досудового розслідування. Також вони передбачають, що порушення цих термінів є підставою до закриття кримінального провадження. Екснардеп Андрій Лозовий у Верховній Раді, фото: Слово і ДілоТоді аргументом на користь ухвалення правок було дотримання прав людини: в Україні були випадки, коли  оголошували підозру, але справа не розслідувалась і людина роками перебувала у статусі підозрюваного. Це ставало підставою позовів до Європейського суду з прав людини, які Україна програвала."Я не згоден з цими аргументами. ЄСПЛ тут ні до чого, а зміна порядку обчислення строків позитивно не впливає на результат — вирок суду. Тому не дивно, що коли розібрались, то ці "поправки" поступово скасували, але не повністю", – пояснює керівник напряму "Правопорядок"  Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапівін. За його словами, уже за тиждень після набрання чинності цих правок скасували норму щодо необхідності подавати клопотання до суду за місцем реєстрації юридичної особи органу досудового розслідування (Закон №2367-VIII). У  2019 році скасували норму щодо монополії держави у експертизах в кримінальному провадженні та судового контролю за винесенням постанови про призначення експертизи у кримінальному провадженні (Закон №187-ІХ)."Проте все ще є залишки: п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК – закриття провадження за клопотанням захисника після спливу строків досудового розслідування (які лишились після повідомлення про підозру) та  можливість оскарження повідомлення про підозру, – каже Євген Крапівін. – Якщо про першу частину час від часу згадують, зокрема в межах євроінтеграції, то друга частина нікого не цікавить. Хоча оскарження підозри за своєю сутністю (змістом), а не з позиції процесуальних порушень, є безглуздим, адже повідомлення про підозру це припущення сторони обвинувачення щодо причетності особи до кримінального правопорушення. Допоки обвинувальний акт не скеровано до суду – його не можна спростувати, бо це лише припущення, а не обвинувачення. Якщо ж мова йде про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, то під час їх застосування слідчий суддя, суд, враховує обґрунтованість підозри, що є достатнім механізмом судового контролю за дотриманням прав і свобод людини" "Конкретно ось ці норми, що залишилися, є золотим лотерейним білетом для закриття кримінальних справ. Особливо стосується  справ  топкорупції, – каже керівниця напряму міжнародних відносин Центру протидії корупції Тетяна Шевчук. – Якщо закінчується строк досудового розслідування – а він один рік після оголошення підозри і справа не передана до суду, її треба закрити. Скажімо, є там докази, що вкрали мільйони, але один день прострочено, –  закриваємо і забуваємо про це".Хабар у $3,5 млн, який мали передати прокурорам САП та суддям ВАКС для закриття справи, що розслідує НАБУ, фото: НАБУЧому проблема вчасно передати справу до судуЗа словами Євгена Крапівіна, Проблема в тім, що строки досудового розслідування обмежені, а детективи і прокурори не встигають "оформити" справу і відправити до суду. "Сторони по-різному трактують порядок обчислення строків і тому обʼєктивно може скластись ситуація, коли сторона обвинувачення неумисно вийшла за строки", – каже він. Як пояснює Тетяна Шевчук, річ у тім, що у кримінальному провадженні строки можуть зупинятись. Тому рік досудового розслідування – це не обов’язково календарний рік. "Строки зупиняються, тому що справа може передаватися з одного органу в інший. Можуть звертатися за кордон за отриманням доказів. Тоді теж строки зупиняються. Сторона захисту сказати, якийсь документ вчасно не отримали. Є багато таких суто технічних нюансів, тож у результаті багато залежить від того, хто як рахує. Хтось може щось затримати – з умислом чи без. І тоді отака затримка приводить до закриття справи", – каже експертка.Як можна виправити проблему і чому влада цього не робитьНа думку Євгена Крапівіна, активне бажання скасувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, породжене певними проблемами з топкорупційними справами, - важливе, однак варто памʼятати про баланс у кримінальному процесі. "Мені загалом імпонує англо-американська модель, де акцент робиться на statutory limitations, тобто на строках давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому у сторони захисту є можливість в будь-який момент піти до суду і порушити питання розумності строків, адже якщо в провадженні нічого не відбувається, то це проблема. Але це вимагає значно більшого обсягу верховенства права, ніж є у нас", – вважає він. Окрім чіткого механізму обчислення строків, має у законодавстві має бути встановлений обов’язок передати справу до суду у певний строк."Мав би бути обов'язок передати справу до суду. Якщо прокурор не подає – то мають бути на нього якісь важелі тиску, – каже Тетяна Шевчук. – Докази, зібрані поза цим строком, просто не повинні прийматись судом. Тобто суд приймає виключно докази, зібрані під час досудового розслідування. Тоді слідчому чи прокурору немає інтересу затримувати цю справу.  Ніде в інших країнах світу немає такої безглуздої норми, що кримінальну справу можна закрити тільки за порушення строків розслідування".За словами експертки, міжнародні партнери України, які наполягали на створенні антикорупційної системи, здивовані, що у КПК залишили таку лазівку, яка дозволяє закривати корупційні справи навіть якщо є докази винуватості підозрюваного лише через закінчення строків."На жаль, при існуванні незалежних органів, які розслідують цю корупцію, важливо мати, отакий запобіжник того, що тебе чи якихось твоїх політичних спонсорів не посадять. Тобто це такий собі плат Б, якщо їх раптом піймають на корупції", – каже вона.Попри те, що МВФ та ЄС наполягає на виправлення так званих правок Лозового, експертка відкидає припущення, що через невиконання цієї вимоги Україні можуть зменшити фінансову підтримку."Усі розуміють, що у нас війна. Тож наші партнери, скажімо так, мають пріоритети. І  пріоритетом є функціонуюча економіка України, ніж шкідливі, але не визначальні, норми у процесуальному кодексі. Знаючи це, наша влада маніпулює. Саме тому вона затягує, розказує про неможливість скасування, продукує кілька версій законопроєкту, аби тільки його не приймати. Коли керівник офісу президента безпосередній бенефіціар такої норми, тому стає зрозуміло, чому за нею тримаються. Навіть коли є резонанс, якщо справа закривається, відновити її вже неможливо", – каже Тетяна Шевчук.