Бельгія висунула Європейському Союзу низку вимог, виконання яких є необхідним для її згоди надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими російськими активами. Про це повідомив прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, інформує «Главком».

Глава бельгійського уряду наголосив, що задіяння заморожених російських коштів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, може спричинити серйозні негативні наслідки як для самої Бельгії, так і для Європи загалом. З огляду на це, країна висунула три ключові вимоги на підтримку ініціативи репараційного кредиту:

• Барт Де Вевер зазначив, що потрібне абсолютне гарантування взаємної відповідальності за потенційні ризики. Він пояснив, що згідно з діючими угодами про захист інвестицій, компенсаційні виплати за незаконну експропріацію можуть бути значно більшими за первісну вартість самих активів, включаючи складні відсотки та нереалізований прибуток. Тому, на його думку, гарантії мають покривати усі потенційні фінансові зобов'язання з першого ж дня;
• Бельгія вимагає, щоб Euroclear мав достатній запас ресурсів для забезпечення ліквідності на випадок потреби. Ці ресурси можуть знадобитися, якщо Euroclear потрапить під російські санкції, або якщо Центральний банк РФ вимагатиме відшкодування збитків. Така вимога компенсації може стати наслідком судового чи арбітражного процесу, або ж мирної угоди;
• Прем'єр-міністр вважає логічним, щоб усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, брали участь у цій операції. Він висловив позицію, що кошти повинні стягуватися пропорційно та рівномірно з усіх інституцій, які розташовані на європейській території, і бажано, щоб участь взяли й інші держави, які входять до «коаліції рішучих».

Хоча пропозиція Єврокомісії рухається у напрямку виконання цих трьох умов, Барт Де Вевер вважає її поки що недостатньою для задоволення мінімальних вимог Бельгії. Він підкреслив, що Бельгія повністю підтримує Україну та прагне посилити допомогу. Водночас, він зауважив, що не можна вимагати від країни неможливого, і висловив сподівання на підтримку цієї урядової позиції парламентом.

Раніше прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв'ю La Libre висловив переконання, що заяви про поразку Росії у війні проти України є «байкою та повною ілюзією». На його думку, Росія не програє. У зв'язку з цим, Бельгії доведеться повернути Кремлю заморожені активи після завершення конфлікту.

Де Вевер наголосив на «неймовірному тиску» навколо питання вилучення суверенних російських фондів, називаючи спробу передачі цих коштів Україні «крадіжкою».

Нагадаємо, країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити використання податків із заморожених російських активів на €140 млрд, що зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера у непрозорості та побоюються, що частина коштів може залишатися у бюджеті Бельгії замість того, щоб надходити Україні. 

Єврокомісія наполягає, щоб усі 27 країн ЄС погодили передачу цих активів Україні як репараційний кредит для підтримки економіки. Рішення планують ухвалити на саміті 18 грудня.

Як відомо, бельгійський депозитарій Euroclear, де перебуває більша частина заморожених активів Росії, заявив, що виступає проти конфіскації грошей через страх Кремля. Генеральна директорка фінустанови Валері Урбен написала листа до очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти, де заявила про нібито ризики запропонованого Європою репараційного кредиту для України.