Історія стала відома тільки зараз: як українка рятувала людей під час Другої світової
www.rbc.ua
Thu, 08 May 2025 13:14:00 +0300
Чимало історій часів Другої світової війни стають відомими лише зараз.
Одна з них про українку Лідію Кравченко, яка під час нацистської окупації видавала фальшиві медичні довідки, рятуючи людей від переслідувань.
Про це в інтервю РБКУкраїна розповів український історик Роман Кабачій.
Її друкарську машинку та зламану радянську печатку зберегла її правнучка, журналістка Ніна Міщенко, яка наразі мешкає в Ірландії. Ці речі тепер є частиною української історії.
Невдовзі вони стануть частиною експозиції в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Збереглася навіть печатка радянського лікувального органу, яку Ніна вивезла зі собою.
Тоді було так, що фактично німці певний час використовували ще радянські печатки.
Лідія Кравченко зберегла цю печатку, хоча та була вже поламана.
І штампувала вдома людям ці довідки.
Цю історію через певний час ми будемо представляти в музеї, зазначив Кабачій.
Щоденник, що перечекав війну голос з 1940х, який почули сьогодні Ще одна історія стосується щоденника Адама Згурського українського поляка, який вів записи під час Другої світової війни. В рамках підготовки до виставки Память.
Діалог я ознайомився з історичними матеріалами і написав текст про щоденник українського поляка Адама Згурського, який передав нам його син.
Це чоловік, якому під час війни було трохи більше тридцяти.
Він писав щоденник в окупації.
Адам Згурський загинув, не доживши кілька днів до перемоги.
Він залишився в окупації, а коли Червона армія йшла вже на Захід, його мобілізували, пояснив Кабачій.
У своєму останньому записі Згурський писав молох війни перемеле таких, як я.
Він критично ставився як до радянської, так і до нацистської влади.
Зокрема, у своєму щоденнику він зазначав Преса нам 24 роки співала про непереможність, а що ж ви покотилися Де тепер те бахвальство Центрального Комітету та Верховної Ради. Але він залишається патріотом.
Пише, що сподівання інших на те, що німці дадуть певну свободу, не справдилися.
Колгоспи назвали общинами, та сама ситуація здирництва залишилася.
Саркастично пише про тих, хто сподівався на німців, і тепер опустили голови, усвідомлюючи повернення Червоної армії, додає український історик. За його словами, такі історії допомагають нам зануритися в атмосферу села на Житомирщині під час нацистської окупації та відчути те, що переживали його мешканці в ті роки.
А такі знахідки, як стара машинка, зламана печатка і щоденник з окупації допомагають зберегти історію нашого народу та передати память про ці події наступним поколінням.
День памяті та перемоги над нацизмом Щорічно 8 травня Україна вшановує память тих, хто боровся з нацизмом під час Другої світової війни.
З 2023 року ця дата офіційно встановлена як День памяті та перемоги над нацизмом, у дусі європейської традиції.
Україна відмовилася від радянського культу перемоги.
Символом цього дня є червоний мак знак скорботи.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський звернувся до українців.
З головної вулиці країни він нагадав, у чому різниця між відзначенням цього дня у Києві та Москві.
Зокрема глава держави наголосив на тому, що три роки тому, під час запису звернення до Дня Незалежності, на Хрещатику була спалена російська техніка.
І тільки такий парад зло може отримати тут, зазначив у своєму зверненні Зеленський.
Президент також додав, що Україна не забула, що 80 років тому з нацизмом боролися десятки народів.
І понад 8 мільйонів українців, на жаль, загинули в цій боротьбі.
Нині майже кожна українська родина має героя, який боровся чи бореться з новим злом.
Останні новини
більше новин