«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Бачу, настав час познайомити багатьох людей із прислівником «по-українському». Тих, кому він здається «якимось не таким», тих, хто сахається його через брак начитаності.

Щоразу, коли я в соцмережах пишу «Говорімо та пишімо по-українському», в коментарях хтось запевняє, що правильно буде «українською». Однак слово «по-українському» означає не тільки «українською мовою», а «як в українців, за звичаєм українців»: «З-за її ніг визирала білява з підстриженим по-українському чубом голівка хлопчика літ шости» (Володимир Винниченко). 

Ба більше, саме таке значення у тлумачному словнику перше, а «українською мовою» – друге. 

Щоб зрозуміти природність цієї лексеми, порівняймо її з лексемою «по-нашому». Чи хочеться вам її якось переінакшувати? «По-українському» – те саме, що «по-нашому».

Є ще один прислівник із тотожним значенням: «по-українськи». Його теж можна вживати, коли йдеться або про українську мову, або про український звичай. Не бійтесь заглядати у словник.

• 1 •

Андрій Пилипенко: Пані Ольго, чим замінити слово на позначення посади «керуючий будинку»? 

Уже чимало компаній з обслуговування будинків в Україні зареєстровані як управительські. І це слушно, бо в тлумачному словнику є відповідні слова «управительський», «управитель», «управителька». Отже, керуючий – це управитель. «Управитель/-ка» за словником СУМ-11 – «особа, що керує справами, розпоряджається фінансами поміщицького господарства, заводу, фабрики і т. ін». Цей функціонал відповідає і сучасній посаді.

• 2 •

Світлана Тиха: Якщо говоримо про комплектуючі (деталі), то як це слово сказати українською? Комплектувальні?

Слово «комплектувальні» не набагато краще за «комплектуючі», бо теж субстантивований прикметник, яких у нашій мові не дуже багато, це непродуктивна словотвірна модель. Роль іменника в нас зазвичай виконує іменник, а не прикметник, тому і «складові», і «комплектуючі» – це «складники». 

• 3 •

Лариса Гарматюк: Чому надати перевагу в сучасній літературній мові: вживанню слів з префіксом лже- чи їхніх аналогів з префіксами псевдо-, квазі- і їм подібних? Лжедмитрія ми вочевидь продовжуватимемо називати Лжедмитрієм. А от якби я хотіла сказати про шахрая, який видає себе за іншу особу, наприклад, за волонтера чи за депутата, то хто він: лжеволонтер, лжедепутат чи псевдоволонтер, квазідепутат?

Згідно з тлумачним словником усі три частини складних слів («лже», «псевдо», «квазі») означають «несправжній, уявний». Наприклад: лжекласицизм, лжепатріот; псевдогероїчний, псевдомистецтво; квазівчений, квазіспеціаліст і т. ін. Тобто всі три є абсолютними синонімами, можете вживати будь-яке: лжеволонтер, псевдоволонтер, квазіволонтер; лжедепутат, псевдодепутат, квазідепутат. До речі, «лже» – не росіянізм. Корінь прасловʼянський, у Грінченка надибуємо «олжа» (брехня) та «олживий» (брехливий).

• 4 •

Олег Заставний: Пані Ольго, віддавати перевагу чи надавати? Чи не є вживання тільки «віддавати перевагу» мовним міфом?

Правильний варіант – «віддавати». Не є мовностилістичним міфом, бо тільки таку сполуку наведено в тлумачних словниках СУМ-11 і СУМ-20. А з «надавати» там такі варіанти: надавати значення, слово, вчення / ступінь, стусанів, ляпасів, прочухана, духопеликів. 

• 5 •

Ганна Захарчук: Підкажіть, будь ласка, «стати в нагоді» чи «стати в пригоді»? Чую і так, і так.

Ситуація схожа на попередню: «в пригоді», бо «бути (бувати, ставати, стати) у [великій] пригоді (рідко в пригоду)» зафіксоване у тлумачних словниках: «Зайвий розум не завжди бува в пригоді людині» (Марко Кропивницький); «Царівні буде він [килим-самоліт] в пригоду, І то найбільш для того году, Як замуж [заміж] прийдеться давать (Іван Котляревський). Тобто відрізнити нормативне вживання від мовностилістичного міфу легко саме завдяки тлумачним і фразеологічним словникам. Якщо варіант безальтернативний, вживаємо його. «Стати в нагоді» словники не фіксують.

• 6 •

Марина Когутій: Давати / мати змогу чи можливість? Чула, що «давати / мати можливість» – скалькована сполука.

Професор Вихованець у праці «Розмовляймо українською» писав: «Обидві словосполуки використовуйте на здоровʼя. Вони не перебувають поза літературними нормами. Проте, безперечно, потрібно надавати перевагу вислову мати змогу – стислішому й фонетично довершенішому». До речі, зверніть увагу: професор ужив «словосполуки використовуйте» і «надавати перевагу». Слова можна і використовувати, і вживати, а от перевагу таки віддають, а не надають. Вище я довела чому.

• 7 •

Василь Зима: Як краще визначати сленг типу «стрьом»? Чи не краще маркувати, відкидати, як ті ж самі матюки? Інтернет-словники, якими до цього користувався, засмічуються великою кількістю таких слів.

Якщо слово активно вживається – значить, воно є в мові, у ньому є потреба. Справді, багато сленгізмів російського походження, однак сленг – це нелітературна мова і не зобовʼязана відповідати літстандарту або чиїмось очікуванням. Сленг дуже залежить від модних віянь, тож боротися, скажімо, зі словом «стрьом» – те саме, що боротися з кросівками, які взувають під сукню. Сергій Жадан, Ірена Карпа та багато інших сучасних письменників і письменниць вправно вплітають ці слова у свої тексти, роблячи їх експресивними та відображаючи дух епохи. Пересічним мовцям уживати їх не заборонено й поготів. Не варто битися з вітряками.

• 8 •

Антон Мазурак: Чи треба шукати відповідника до слова «хайп» («гайп»)? Бачив «ґвалт», «галас» і «веремія», та якось вони не дуже підходять.

«Гайп» і «гейт» – це поняття інтернет-культури. От слово «срач» в одному з випусків я розповіла, чим замінити («у фейсбуці вчинилася свара, а не срач»). Замінили, бо воно належить до згрубілої лексики, хоча цей сленгізм усе одно переможе будь-яку «свару». «Гайп» і «гейт» ще важче замінити, точних відповідників немає. «Гайп» – це не просто ґвалт, а провокація, мета якої – принести авторові популярність. А «гейт» ми вже розбирали в одному з випусків. Це ненависть в інтернеті. Одним словом його не заміниш.

• 9 •

Віктор Цибуля: Як одним словом перекласти українською «дисклеймер»?

Ніяк. «Попередження про відмову від відповідальності». Цілих пʼять слів. Тому або вживати цих пʼять слів, або послуговуватися словом «дисклеймер». Треба змиритися, що певна кількість англізмів залишиться в українській мові.

• 10 •

Ольга Макарова: Скажіть, будь ласка, як перекласти «держать руку на весу»? Йдеться саме про «на весу». «На вазі» – калька... У висячому положенні? Слово «висячому» не годиться. 

Одразу хочеться зустрічно запитати: а чому «у висячому» не годиться? Адже є «сидячий», «ходячий», «сплячий». «Спляча красуня» теж багатьом не дає спокою і її замінюють варіантом «приспана красуня». У цьому випадку так можна сказати, бо красуню справді приспали (отруєним яблуком). А якщо людина заснула сама, вона просто спляча. Повертаючись до вашого запитання: слово «висячий» (як і «сплячий») побудоване за законами української мови, адже наголошений суфікс приєднано одразу до кореня (на противагу -аюч-, -уюч-). Проте, крім «висячого», можна сказати «тримати руку в повітрі». У «Російсько-українському словнику технічної термінології» Шелудька і Садовського (1928 р.) «на весу» перекладається прикметником «висни́й». Тобто «тримати руку у висному положенні» теж можна. 

«Главком»