Існує поширена думка, що після кількох курсів дресирування до двох років - справа зроблена. Але це не так. Догляд за собакою та його навчання - це процес на все життя, і в кожної породи є свої нюанси.

Про це розповів професійний кінолог Олексій Локтіонов в інтерв'ю РБК-Україна.

"Люди вважають, що якщо до двох років виховали собаку - все класно. Але тут, як і з людиною, треба вчитися все життя. Підтримувати та вчитися", - зазначає Локтіонов.

Він наводить приклад: найстарший собака, з якою йому доводилося працювати, - 13-річний йоркширський тер'єр. Якщо немає медичних обмежень, вчитися можна в будь-якому віці.

У роботі траплялися й складні емоційні кейси. Наприклад, бігль, якому було 11 років, пережив смерть господаря під час окупації. У нього розвинулися ПТСР і сильна агресія, але після спеціального курсу реабілітації пес зміг адаптуватися до нової сім'ї.

Є рейтинг собачого IQ, і породи з високим інтелектом краще навчаються. Але це не означає, що з ними легко.

"Люди вважають: якщо собака розумний, з нею не треба займатися. Але якщо він розумний, то розумний не для тебе. Він маніпулює. Він знає, як відкрити шухляду, дістати цукерку й навіть закрити дверцята", - пояснює кінолог.

Такі породи, як бордер колі, можуть вивчати команди блискавично, але вимагають системної роботи. Без цього навіть "найрозумнішого" собаку можуть здати в притулок, бо власники не справляються.

"Є не дурні породи, а вперті. Наприклад, бульдоги. Вони вчаться, але треба більше підходів. Якщо впораєшся - результат бетонний. А розумний собака швидко вивчив, швидко забув. Все треба підтримувати", - пояснює Локтіонов.

У собак лише три типи мотивації: харчова, ігрова й соціальна. І кожну треба використовувати індивідуально, залежно від породи й темпераменту.

Фахівець каже, що є такі породи, які вивели просто, щоб кайфувати. Це, наприклад, популярні зараз французькі бульдоги. Часто вони бувають агресивними, адже за своєю природою вони раніше ловили щурів.

Тому головне - не вимагати від пса чужого сценарію, а знайти підхід до його характеру. А ще - звертатись до спеціаліста, який вже має досвід саме з вашою породою.

Вас також може зацікавити:

• Як зрозуміти свого собаку за хвостом, поглядом і вухами
• Чи можуть коти відрізнити "своїх" людей від "чужих"
• Що потрібно знати про котів із літерою "М" на лобі