Керівництво Верховної Ради Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Оксана Кондратюк і нардепи-«слуги» Микола Стефанчук та Юрій Камельчук зареєстрували законопроект №14057, який може перекреслити можливість журналістам проводити розслідування і посилить цензуру. На сайті Ради проєкт закону з'явився у неділю, 21 вересня, повідомляє «Главком».

Законопроєктом передбачені зміни в Цивільному кодексі України, зокрема посилення юридичної відповідальності за критичні публікації. Депутати пропонують автоматично визнавати недостовірною ту інформацію, яка не буде підкріплена вироком суду, а також дозволяти покарання за суб’єктивну думку. Також, законопроектом пропонується ввести нове поняття «право на відповідь» та «право на примирення».

Законопроєктом передбачено:

• Деталізація поняття «недостовірної інформації». Запропонована редакція визначає недостовірну інформацію як таку, що «не відповідає дійсності та/або викладена неправдиво».
• Захист оціночних суджень. Згідно з новою нормою, оціночні судження не підлягають спростуванню. Однак, якщо вони принижують гідність, честь чи репутацію, особа, яка їх поширила, може бути зобов’язана виплатити компенсацію за моральну шкоду. Ця зміна може захистити журналістів від судових позовів за оціночні висловлювання, але водночас створює ризик відповідальності за моральну шкоду.
• Нове «право на відповідь». Законопроєкт пропонує статтю 277-1, яка закріплює за особою право на відповідь на поширену інформацію незалежно від її достовірності. Це означає, що особа, про яку написали, може висвітлити власну точку зору та обставини, навіть якщо інформація була правдивою.
• Розширення повноважень суду. Судам надаються повноваження не лише забороняти розповсюдження інформації в традиційних медіа, а й блокувати доступ до неї в інтернеті. Ця норма поширюється на вебсайти, сторінки в соціальних мережах, месенджери та відеохостинги. За рішенням суду, спростування недостовірної інформації може бути опубліковане на тому ж веб-ресурсі.

Законопроєктом передбачається можливість не тільки блокування контенту в інтернеті, а й можливість тиску на медіа за критичні публікації та журналістські розслідування. Судові процеси з вимогою спростувань інформації, яка може бути достовірною, але на момент оприлюднення не була підтверджена вироком суду, можуть заблокувати роботу журналістів.

В Інституті масової інформації (ІМІ) зазначають, що законопроєкт №14057 містить ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа. Зокрема, він розширює можливість «попередньої цензури», тобто можливість заборонити публікацію ще до виходу у світ. За оцінкою ІМІ, це класичний приклад  попереднього обмеження свободи слова, який створює загрозу порушення ст. 10 Конвенції з прав людини.

«Це, безсумнівно, знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики й перетворить медіа просто на підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто вважатиме, що згадка в медіа порушує його чи її «особисті права». І цей будь-хто отримає можливість нав’язувати свою версію подій навіть щодо достовірного матеріалу. Це становить величезні загрози для свободи слова і журналістики як професії загалом», – констатувала директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Як зазначив юрист ІМІ Володимир Зеленчук, законопроект посилює позиції тих, хто зловживає процедурами спростування недостовірної інформації та захисту честі й гідності як формами захисту від обґрунтованих звинувачень журналістів. «Як не дивно, багато чиновників та топкорупціонерів, викритих у журналістських текстах, рідко визнають свою вину і десь так само рідко отримують вироки суду, наявність яких свідчитиме про дотримання презумпції невинуватості. А тому якісні журналістські розслідування, що стають підставами для досудових розслідувань, теж можуть стати таким надзвичайним явищем», – зазначив Зеленчук.

Раніше спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що законопроєкти №14056 і №14057, які були зареєстровані в Раді, «спрямовані на осучаснення двох фундаментальних книг Цивільного кодексу: загальних положень та особистих прав». За словами Стефанчука, їх оновили й увідповіднили вимогам європейського законодавства.

Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстровані законопроєкти, які вносять зміни до Цивільного кодексу України. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука.

За словами Стефанчука, після скасування Господарського кодексу група науковців і практиків напрацювали пропозиції для оновлення Цивільного кодексу України, щоб зробити його «справжнім «супермаркетом» правових можливостей для кожного українця».